Данилов: "Нужно ликвидировать тоталитаризм в футболе"

Минає черговий змагальний сезон. Зростає напруга не лише у матчах чемпіонату, але і у всьому українському футболі. Прес-служба ПРЕМ'ЄР-ЛІГИ звернулася до президента Об'єднання Віталія Данілова з проханням поділитися своїми думками щодо назрілих питань.

- Віталію Богдановичу, завершується черговий сезон. Чи відомі фінансові підсумки цього змагального року? Скільки грошей заробили клуби?

- У цьому питанні я трохи забобонний. І доки у нас не закриті всі контракти, утримаюся від будь-яких цифр. Скажу лише, що з наступного сезону Прем'єр-ліга позбавить клуби необхідності сплачувати заявкові внески. Вже це заощадить нашим засновникам близько 25 мільйонів гривень.

- Якщо дебютний сезон існування Прем'єр-ліги став періодом становлення, то як охарактеризуєте звітний змагальний рік?

- На жаль, періодом боротьби за своє існування. ФК «Дніпро» за потурання ФФУ двічі подавав позови до адміністративних судів з метою ліквідації ліги. При чому ФІФА забороняє суб'єктам футболу звертатися до судів загальної юрисдикції. Ця тяжба, що тривала майже весь сезон, заподіяла Прем'єр-лізі величезних збитків, розміри яких складно підрахувати. Спонсори не бажали заходити в організацію, правове існування якої знаходилося під питанням, а клуби розбіглися по різних пулах. 
Я глибоко вдячний нашим партнерам, які у важкий час не відмовилися від своїх зобов'язань і повірили у нас.

- Прем'єр-ліга закінчує вже другий чемпіонат, але централізувати права всіх клубів так і не вдалося. У наступному сезоні єдиний пул буде?

- Входження до загального пулу − це обов'язкова умова участі у Прем'єр-лізі. Так прописано у статуті нашої організації. Зараз відділ розвитку готує бізнес-план на сезон 2010/2011, в якому буде прописаний зиск кожного клубу від участі у єдиному пулі. Прибутковість складуть кошти, залучені з ринку, а не особистий капітал окремої людини. Це і є бізнес, а не звичайне перекладання грошей з однієї кишені до іншої. 

У нас намітився відчутний прогрес у реалізації медіа-прав за кордон. Нашим партнером у цій справі є всесвітньовідома компанія IMG, яка співробітничає з провідними лігами і клубами світу. Завдяки ній трансляції Епіцентр Чемпіонату України регулярно здійснюються на території Центральної і Східної Європи, Середньої Азії, Близького Сходу і Північної Африки.  

Потенціал і привабливість нашого чемпіонату дуже великі. Про це постійно говорять наші міжнародні партнери. Але без єдиного пулу і консолідації дій клубів цього не досягти. А рухатися далі дуже проблематично, якщо ситуації подібні до «дніпропетровської» матимуть місце і надалі.

- Виходить, що між федерацією футболу і Прем'єр-лігою насправді натягнуті стосунки. Як і Ваші особисті з Григорієм Суркісом. Наприклад, у недавньому своєму інтерв'ю президент ФФУ висловив багато критики на Вашу адресу.

- Напевно, потрібно розділяти справедливу критику і голослівні звинувачення, що не мають підтвердження.

- Суркіса докоряють у використанні адмінресурсу на благо «Динамо». Мовляв, судді «тягнуть» киян. Про це Ви застерігали ще взимку, з трибуни Конгресу ФФУ, а потім і виступаючи перед європейськими футбольними чиновниками. Задоволені тим, що Ваш прогноз справдився?

- Як я можу бути задоволеним тим, що у нашому футболі у черговий раз «запалилася» ця проблема?! Ні, звичайно. Я як президент Прем'єр-ліги просто зобов'язаний запобігати розбратам. Але цього ніяк не хочуть окремі люди, які бояться втратити футбольну владу. Вони чіпляються за неї, як тільки можуть. Тому я розділяю занепокоєння більшості власників клубів Прем’єр-ліги. 

- У якій мірі вирішити ситуацію із суддівством здатен іноземний фахівець, якого підшуковує президент ФФУ? 

- Розумом президента ФФУ не збагнути. То Суркіс говорить, що запрошення іноземця на посаду головного тренера національної збірної − ганьба для нашої футбольної держави. То з'ясовується, що він вів якісь незрозумілі переговори з приводу Мірчі Луческу. Тепер же ми чуємо, що до Києва кличуть працювати відомого у минулому рефері Маркуса Мерка. Де ж послідовність? Складається враження, що президент ФФУ діє за настроєм. Але у професіональному футболі, як і в будь-якому серйозному бізнесі, не можна керуватися емоціями. Вони можуть істотно зашкодити. 

Призначення керівником Комітету арбітрів іноземця − це півсправи. Необхідно змінити всю систему організації суддівства в Україні. Таку реформу ми запропонували ще у минулому році, коли виходили з пропозицією створити рівновіддалений інститут арбітражу за прикладом англійської Прем'єр-ліги. На наше запрошення до Києва приїжджав ділитися досвідом керівник суддівського корпусу Англії Кіт Хаккетт. Ми надсилали на узгодження до ФФУ робочі документи, але з Будинку футболу продовжує лунати лише категоричне «не можна»!

- Григорій Суркіс нагадує про те, що Ви двічі говорили про прояви корупції у суддівстві, але нічого не зробили для виявлення винних або запобігання таким ситуаціям надалі. Наводив цитати з Ваших виступів. І де ж Ваша послідовність?

- До тих цитат, які згадував Суркіс, наведу ще одну: «Я з багатьма арбітрами розмовляв. Вони прямо кажуть − так, нам пропонують, і ми беремо…». Ці слова належать не мені, а президенту ФФУ і були озвучені ним ще у грудні 2006 року на засіданні Центральної ради ПФЛ. І Суркіс, маючи всі необхідні повноваження, не ініціював жодної службової перевірки, жодної слідчої дії. Жоден із суддів, який зізнався йому в отриманні хабарів, з того часу навіть не був відсторонений. Вважаю, якби президент ФФУ ще тоді проявив зацікавленість у наведенні ладу, не було б у 2010 році міжнародного скандалу, що кинув тінь на все суддівство в Україні − довічної дискваліфікації УЄФА вітчизняного арбітра.
Я дійсно підняв цю проблему і зробив це свідомо! Запропонував голові ФФУ спільно її вирішити, але, як бачите, Суркіс у своєму стилі «фінтить» і всю провину звалює на інших. Хочу ще раз нагадати − за все, що стосується суддівства, відповідає національна асоціація. Що постійно любить підкреслювати президент ФФУ.

- Значить, саме ФФУ повинна нести відповідальність за епізод з вилученням Марко Девіча, коли головний арбітр, піддавшись аргументам свого асистента, вилучив у матчі з київським «Динамо» ключового гравця харківського «Металіста»?

- Це ще один приклад правового беззаконня, яке демонструє Суркіс. Експертна комісія ФФУ визнала, що арбітр помилився з вилученням Девіча. Дисциплінарний комітет Прем'єр-ліги, діючи у рамках своїх повноважень, приймає рішення (на підставі висновків Експертної комісії ФФУ!) не застосовувати дисциплінарних санкцій до Девіча і допустити його до наступного матчу. Але Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ скасовує це рішення і дискваліфіковує Девіча на один матч за провину, якої він не здійснював!

Експертна комісія ФФУ − це істина в останній інстанції! І вона встановила, що арбітр несправедливо вилучив гравця «Металіста». Президент ФФУ ж стверджує, що «у світлі останніх вимог ФІФА і УЄФА» Девіч заслуговує на червону картку. У мене виникає резонне питання: значить або Суркіс знає такі вимоги, про які в Україні навіть не чули, або він виправдовує дії арбітра на користь «Динамо»! Позиція голови федерації відома, але винятковість ситуації у тому, що навіть перший віце-президент ФФУ Стороженко, якого ніяк не назвеш лояльним до очолюваної мною організації, вважає, що Дисциплінарний комітет Прем'єр-ліги діяв абсолютно правильно! Між іншим, Стороженко − член Юридичного комітету УЄФА і відповідальний за юридичний супровід діяльності ФФУ. Одна з проблем нашого футболу полягає у тому, що Суркіс вважає, що він знає все! Слідуючи логіці, у цьому випадку він повинен або очолити Експертну комісію, або скасувати її. Уявіть, до якого висновку дійде будь-який арбітр, який прочитав інтерв'ю президента федерації, − якщо я помилюся на користь «Динамо», то нічого страшного, Григорій Михайлович за мною горою стояти буде. Ось це і є використання адміністративного ресурсу, це і є втіленням горезвісного конфлікту інтересів.

- Виходить, що Суркісу докорів у лобіюванні власних інтересів не уникнути?

- Доки він поєднуватиме посаду президента ФФУ з функціями по суті одного з керівників клубу, він приречений на таке сприйняття своїх дій у конфліктних ситуаціях.

- Але Ви також керуєте одночасно Прем'єр-лігою і клубом…

- (перебиваючи) І у зв'язку з цим я прийняв рішення піти з ФК «Харків».  

- Даруйте, але Ваша відмова від володіння клубом схожа на те, що Ви розписалися у власному безсиллі і попросту вирішили скинути камінь, який наполегливо тягне на дно…

- У жодному випадку! Я б ніколи собі таке не дозволив. Аж надто багато сил і грошей мною вкладено у клуб, щоб таким чином позбутися його. Я передаю клуб у надійні руки, і впевнений, що він прогресуватиме. За п'ять років свого існування ми підготували двох гравців для національної збірної України − Сашка Гладкого і Рустама Худжамова. А такі футболісти клубу як Женя Чеберячко, Сашко Максимов, Андрій Оберемко, Володя Самборський у 2006 році стали віце-чемпіонами молодіжного Євро. Тому наважуся сказати, що певні традиції нами закладені. А нові господарі незабаром будуть представлені громадськості.

- Довкола національної збірної, до речі, останнім часом достатньо багато шуму. Головний тренер лише минулого вівторка підписав контракт, у його працевлаштуванні з'явилася нова умова − виграти домашнє Євро-2012. На Ваш погляд, чи не стане Мирон Маркевич розмінною монетою у стосунках голови федерації зі своїми опонентами?

- Добре, що з Маркевичем нарешті узаконили стосунки. Адже, здавалося б, немає підписаного контракту − немає зарплатні, а виходить, що немає контракту, але гроші вже були перераховані. Суркіс постійно говорить про чесність і прозорість, спирається на різні нормативні документи, у тому числі міжнародні. А який насправді він подає приклад всьому футбольному світу? Виходить, можна отримувати гроші, не маючи підписаного контракту. Якщо це стане практикою, то призведе до непоправних наслідків. Суркіс створив черговий прецедент. Він і раніше оступався. Так у 2005 році своїм одноосібним рішенням запросив обслуговувати матч «Динамо» і «Шахтаря» іноземного арбітра. Президента ФФУ намагалися зупинити, говорили йому про можливі наслідки, але він з властивою йому манерою ніколи нікого не слухати все ж відкрив шлагбаум перед «легіонерами в чорному». Своїм вчинком Суркіс дав привід іншим клубам закликати до пошуку справедливості за кордоном. Потім президент ФФУ зрозумів, що викликав лавину і закрив кордон. Тепер він на матч «Шахтаря» з «Динамо» 5 травня знову запрошує іноземця. То де ж послідовність? Дізнавшись про таке, обурилися інші клуби. Одні з них борються за зону Ліги Європи, інші за право залишитися у Прем'єр-лізі. У них кожне очко також на вагу золота. І вони теж хочуть мати право запросити іноземного арбітра.

- Ви вважаєте нормальним, що, за словами керівника ФФУ, збірна України перетворюється на філію харківського «Металіста»?

- Якщо використовувати термінологію Суркіса, то філію клубу у збірній створив ніхто інший, як він сам, коли і тренерський, і адміністративний склади, і наукова група «Динамо» практично повністю входили до штату збірної. Отже не Суркісу про це говорити!  

Вважаю, що тренеру збірної повинні створити максимально сприятливі умови для роботи, і якщо йому необхідні конкретні помічники, відмовляти у цьому абсолютно невиправдано. З невеликими витратами ставити завдання виграти чемпіонат Європи це несерйозно і навіть смішно! Також як і визначати головному тренеру збірної зарплатню у розмірі півставки. 

Виходить, за 50% винагороди потрібно виконати 100% завдань?! Чим не показовий приклад Росії, де залучені спонсори змогли забезпечити вигідний тренерський контракт і хороше фінансове стимулювання збірників, після чого команда Хиддінка здобула бронзові медалі Євро.

- Як Ви вважаєте, чому Суркіс раніше не говорив, що він довгі роки особисто спонсорував збірну?

- Якщо це прояв природженої скромності президента ФФУ − це добре. Якщо ж у добродійність Суркіса закладений якийсь прихований інтерес, то не дуже. Але краще це питання адресувати особисто йому.

- У своєму недавньому інтерв'ю він назвав Вас «інструментом» у руках людей, які хочуть приватизувати футбол. Хто ці люди?

- Приватизував український футбол Суркіс і його сім'я! Ще у 1996 році, коли він під «Динамо» створив ПФЛ і зібрав всі нитки управління футболом у своїх руках! Чотири роки потому Суркіс перейшов працювати до ФФУ, забравши всі важелі тиску на «динамівських» опонентів із собою. Сьогодні, напевно, якраз ставити питання про реприватизацію українського футболу, а якщо висловитися точніше − про ліквідацію тоталітаризму у ньому.

- Підсумовуючи нашу бесіду, відзначу, що проблеми лише множаться! Може варто президентам клубів зібратися і все обговорити, а то голова ФФУ натякнув, що власникам не завадило б зустрічатися частіше?

- Вже найближчим часом планується провести такі збори. Я контактував з багатьма першими особами клубів і обговорював можливу дату проведення неформальної зустрічі. Відповідне запрошення буде направлене мною і президенту ФФУ. Сподіваюся, що він буде особисто присутній, а не надішле, як це вже бувало, когось зі своїх заступників. У Суркіса буде можливість викласти своє бачення проблем в українському футболі і вислухати думку керівників клубів.