Шановні, я не впевнений що мій комент хтось буде читати. Я вболівальник ДК з 1962р., коли мені 13-й минало. Такої ганьби як в 2024р. я не мав. В різних Лігах Європи приймає участь 108 команд, де моє любиме ДК займає останнє місце-0 очок, 1 забитий м'яч і то випадково в кінці матчу. Що можу сказати-нема "картини" гри, і що саме дратує-нема удару, навіть пенальті не можем забити, як оце недавно. Хай би футболісти побачили як бив пенальті Ейсебіо на чемпіонаті світу 1966р. А яка гра була на супер Кубок Іспанії-"персік", яка техніка, а удар-прямісінько в куточок. А в нас що?
Ivan, Шановний пане! Розумію вашу біль щодо виступів Динамо у Європі. Але теперішня війна сильно ускладнила ситуацію в українському футболу. Чеміонат став слабішим, нема тако8го опору у кожному матчі, як це було до війни. Гравці звикли до швидкостей, які їм пропонують у чемпіонату України, але в єврокубках швидковсті проийняття рішень на полі на порядок вищі. Та і практична відсутність між матчами тренувального процесу через довгі переїзди накладає на гру свій негативний відпечаток. Тому такі результати. Та і інші українські клуби показали у єврокубках подібні результати.
Але що радує, що основу клубу складають українці, більшість яких вихованці клубу.
Ви, думаю пам'ятаєте результати Динамо у 1976 - 8 місце, 1983 - 7, 1984 - 10, 1987 - 6 місця.
Ivan, 100%. Шапа, который у нас типа топ, принимает мяч с отскоком на метр, постоянно отпускает от себя мяч при попытке дриблинга, и так далее. Зато в интернете его за миллионы продают.
Ivan, такий ось парадокс сучасного українського футболу, де, крім Києва, тон задають команди не з великих міст, а із сел, на зразок Ковалівки, Миная, Вінників, Петрового та ін. Грають команди з порівняно невеликих Житомира, Кривого Рогу, Рівного, Кропивницького, Черкас, Олександрії, Полтави. Водночас певний занепад великого футболу бачимо у містах-мільйонниках Харкові, Одесі, Львові, а в Дніпрі взагалі катастрофа. Більш менш успішним зараз є аграрний бізнес, тому й задають тон "сільські" команди. За часів СРСР, навпаки, у вищій лізі дуже рідко і недовго грали команди із райцентрів - Кутаїсі, Ланчхуті, Кіровабада тощо. Ну, а знаменитий "Політвідділ" з Ташкентської обл., у якого навіть базового населеного пункту не було, а були фантастичні зарплати у гравців - це окрема тема.
Ivan, аххх ахха)))), а що є закон про мову в побуті?
Або при спілкуванні на полі?
Скажіть це нашим хлопцям на нулі, які поза позиціями спілкуються тією мовою яка їм довподоби, не зає....ло вам?
Я розумію що мова на якість гри не впливає. Але що ще треба зробити росіянам в Україні, щоб на грі Динамо звучала українська мова і без матюків. Шкендія не розмовляє сербською мовою, а своєю.
Але що радує, що основу клубу складають українці, більшість яких вихованці клубу.
Ви, думаю пам'ятаєте результати Динамо у 1976 - 8 місце, 1983 - 7, 1984 - 10, 1987 - 6 місця.
Або при спілкуванні на полі?
Скажіть це нашим хлопцям на нулі, які поза позиціями спілкуються тією мовою яка їм довподоби, не зає....ло вам?