16 жовтня 2018 14:41
Известна фраза Декарта о том, что "люди избавились бы от половины своих неприятностей, если бы смогли договориться о значении слов". В ее русле я и спросил в блоге уважаемого Андрея: "Вы
считаете Реб...
19 червня 2016 00:53
Я б не писав цей блог, якби не домінуючий мотив експертних оцінок і висловлювань на форумі сайту щодо української збірної. Найтиповіші репліки – спочатку уболівальників (експерти потім). Булава: «Як прилетить ця збірна - зустріти яйцями...
8 листопада 2015 13:30
Конечно, это очень субъективно, но для меня – Веремеев самый любимый футболист из всех, кого я видел на поле. Он не обладал выдающимися физическими данными. Его болельщики даже иногда называли балериной – уж очень изящен был на поле и прежде всего в работе с мячом...
Хорошо, Я не сомневаюсь в том, что у него есть задатки хорошего тренера. Нужны будут аргументы- я их приведу.
Но задатки нужно еще развивать и совсем не за наш счет.
Тоска...
Не разводите панику истерички!!!
Майже всі критичні зауваги справедливі. Я вже про це писав і сам, а автор ще й забув просто неймовірне: ФФУ на виборах президента ФІФА підтримала кандидата, який лобіював проведення чемпіонату світу в Росії. На голову не налазить.
Не погоджуся з тезами щодо складу. Я не люблю нинішній "Шахтар" як забавку олігарха Ахметова, команду, кістяк якої складають футболісти, що не мають жодного стосунку до Донбасу. Тобто фактично ця команда не має морального права носити назву "Шахтар". Але я категорично проти того, щоб українських футболістів цькували тільки за те, що вони виступають за цей клуб. Автор, певно, мав на увазі Бутка, коли був невдоволений виходом на поле гравця без ігрової практики. Тут він втрачає об'єктивність, адже претензій до Богдана по грі не може бути. Вибір складу я цілком підтримую, навіть невдалі ігри Коваленка і Зінченка не перекреслюють необхідність їхнього виклику у збірну як гравців, на яких можна покладати надію в найближчому майбутньому і при нагоді вже й зараз.
У мене подвійне відчуття перед матчем з Хорватією.
З одного боку я не можу не вболівати за національну збірну. І буду вболівати.
З іншого - я цілком розумію її безперспективність. Узагалі безперспективність українського футболу за нинішнього керівництва ФФУ - цілком тут поділяю думку Андріюка. До всього додам, що хибний курс "Динамо" з головним тренером, який тактичні заняття доручає іспанському помічникові, перенесено на збірну. Ми припускаємо інший підсумок? Ви можете собі уявити, щоб Лобановський таке допустив?
Шевченко декларував пріоритет коротких і середніх передач, тобто раулевщину, яка закінчилася крахом у "Динамо", яка цілком суперечить національним традиціям українського футболу, українському футбольному менталітетові, і тепер переноситься на збірну. Ще раз: на який результат сподіваємось?
І останнє. Щодо ЧС в Росії.
Україна мала визначитися з цього питання перед початком групового турніру. Це не значить, що відмовлятися від нього заздалегідь. Навіть за негативного рішення щодо участі необхідно було грати і займати перше місце, нівелюючи легітимність ЧС і стверджуючи свій авторитет.
Але я не певен, що негативне рішення правильне. Джессі Оуенс їздив на Олімпіаду в нацистську Німеччину - і це був би гарний приклад для нас. От тільки в нашій федерації і в тренерському штабі бракує Джессі Оуенса.
Джессі Оуенс - їздив на олімпіаду коли Німеччина ні з ким ще не воювала, тим більше з його країною, а расових утисків в той час і в Америці не бракувало. І не факт що він був дуже освіченною та інформованою людиною у той час, так що приклад взагалі не підходить, краще б згадали Олімпіаду-80, де держави рішення приймали.