1 марта 2016 12:38

Генинсон будет совмещать должность президента Премьер-лиги с деятельностью в ФФУ

Перше інтерв’ю ЗМІ президента Прем’єр-ліги Володимира Генінсона після обрання на посаду:


– Володимире Братіславовичу, якими будуть Ваші перші кроки на посаді президента ПЛ?


– Перш за все, подивлюся всю документацію, наявну в Прем’єр-лізі. Подивлюся, що на рахунках, який фінансовий баланс. Проведу співбесіди з усіма співробітниками, після чого прийму рішення, хто залишиться зі мною працювати, а хто – ні.


– Що для Вас означає одностайне обрання?


– У мене у передвиборчій програмі в одному з пунктів значилося, що кандидат повинен влаштовувати всі клуби. Якщо є така довіра, значить, можна спілкуватися з усіма, а саме спілкування буде досить успішним. З іншого боку, я не належу до жодної політичної сили, не наближений до жодного з клубів – тому такі підсумки голосування.


– Про відкритість Прем’єр-ліги можна буде говорити? Або Ви будете як пан Данілов, який рідко відвідував заходи?


– Ні, я буду діючим президентом Прем’єр-ліги, який візьме на себе всю відповідальність. Однозначно, буде скасовано посаду генерального директора – я хочу особисто вести всі справи. Буде повна відкритість: медіа отримають доступ на всі наради. Будемо проводити відкриті прес-клуби, круглі столи, куди отримають запрошення журналісти, і я буду відповідати на питання. Планую це робити кожні три місяці. Це буде звіт про виконану роботу та плани на наступний відрізок часу.


– Чим можуть допомогти у Вашій роботі клуби?


– Тим, що передадуть нам права. Після цього буде створено єдиний контент, а транслятори зможуть легше продавати продукт за кордон. Зрозуміло, що основні гроші не на нашому ринку, а на закордонному.


– Як Ви збираєтеся отримати права – те, чого не вдавалося зробити раніше?


– Не буду нікого переконувати. У моїй передвиборчій програмі викладені чіткі критерії. Щоб щось продати, потрібно щось створити. Щоб щось створити, треба мати на це право. Якщо права не будуть передані, я як президент не відбудусь і, швидше за все, клопотатиму, щоб мене звільнили з посади.


– Як швидко Ви зможете втілити дане завдання в життя?


– Протягом року. Чинні договори з трансляторами укладалися на рік-півтора. Щойно вони завершаться, ми зможемо створити єдиний новий контент.


– Питання стосовно роздвоєння «Сталі»...


– Насправді існує один клуб – «Сталь». Його президентом є Вардан Михайлович Ісраелян. Документи дійсно знаходяться у віце-президента Богдана Наполова, але він не є президентом. Той, хто платить футболістам, той, хто утримує інфраструктуру, той, хто вивозить команду на збори, вкладає в клуб, той і є власником.


– Чи збираєтеся Ви суміщати посаду президента ПЛ з роботою в ФФУ?


– Так, я продовжу вести напрямок, пов’язаний з безпекою стадіонів та розвитку інфраструктури стадіонів в Україні. Це на прохання УЄФА, оскільки я у цій організації перебуваю у відповідному комітеті. І у мене є місія в Україні, яку буду продовжувати виконувати. Я працюватиму тут, в Прем’єр-лізі, але це буде моє громадське навантаження на благо країни.


– Ви ще готуєте НСК «Олімпійський» до фіналу Ліги Чемпіонів?


– Не я особисто готую. Я лише брав участь у підготовці заявки. Сам процес проходив за безпосередньої участі Президента країни Петра Порошенка, президента ФФУ Андрія Павелка, почесного президента ФФУ Григорія Суркіса. Це все робиться на благо України. Єдине, що я можу – донести УЄФА, що у нас відбувається.


– Прем’єр-ліга і ФФУ відтепер будуть тісніше співпрацювати, будуть разом?


– Однозначно.


– Якою буде Ваша відповідальність? У Вашого попередника вона не була помітна.


– Я не можу обговорювати попередників. Якщо побачите, що наш продукт покращився, що його стали купувати в Європі, що стали більше купувати футболістів, що стали більше вкладати у футбол, це і буде оцінкою моєї діяльності. І це буде моєю відповідальністю.


– Чи запланована зустріч перших осіб клубів?


– Це вже наступний етап. Я попросив у всіх клубів зібрати нараду президентів. Менеджмент – це добре, але все одно стратегію диктують президенти. З їхньою переважною більшістю мені вже вдалося переговорити. Нікому нічого не обіцяв, а знайомив зі своєю програмою. Просив дати мені можливість створити продукт, який буде на європейському ринку, скажімо так, «смачним». Труднощів не боюся – інакше не пішов би на цей крок.