14 мая 2015 22:14

Вадим ЕВТУШЕНКО: "Очевидно, что не все футболисты второй команды смогут заиграть в "Динамо"

Старший тренер «Динамо-2» поділився враженням од перших місяців роботи та повідав, які зміни можуть відбутися в міжсезоння.

— Вадиме Анатолійовичу, судячи з результатів, пропозиція очолити молодих динамівців надійшла вчасно?

— Вчасно чи не вчасно, але це — моя професія. Я багато років працював у Швеції тренером. Можу лише подякувати своїм колишнім роботодавцям, що після мого повернення на Батьківщину дали можливість попрацювати експертом на каналі, коли був безробітний. Таким чином я підтримував свою форму. Працюючи фахівцем, як і тренеру, доводилося стежити за чемпіонатами та бути в курсі справ. До того ж, раніше в мене був широкий спектр роботи. Утім, на посаді наставника почуваюся як у своїй тарілці.

— Чи легко було перебудувати свій режим?

— Це відбулося несвідомо, тож не вартувало жодних зусиль. Хоча перейшов на іншу специфіку, все ж залишився у спорідненій сфері діяльності.

— Отож звикати не довелося?

— Не розумію, навіщо на цьому акцентувати увагу? Тим паче, на телебаченні працював нетривалий час і зразу розумів, що тодішня робота — тимчасова. Я отримував задоволення, тож сподіваюся, що глядачі не були дуже розчаровані моєю присутністю на телеекрані.

— Вам комфортно працювати в умовах, коли потрібно більше думати про виховання підопічних, аніж про турнірне становище?

— Звісно, тренування «Динамо-2» виокремлюється своєю характерністю. І справа не в турнірному питанні, позаяк для себе ми ставимо бажану ціль. Я роблю акцент на тому, щоби гравці прагнули щоматчу перемагати, бо такі якості потрібно виховувати. Якщо немає азарту, зникає сенс виходити на поле. Відтак уболівальники повинні розуміти, що в нас молодий колектив, який систематично реформується. Отож улітку команда зазнає омолодження. Нинішній склад, який другий рік разом виступає, змужнів і набив гулі, що зараз приносить результати. Однак після сезону до нас приєднається група молодих виконавців, яким необхідно буде подолати певний період, аби адаптуватися в дорослому футболі. Кажуть, що для нас неважливий результат? Це неправда. Чим краще виступають футболісти, тим більше шансів піти на підвищення. Тим паче, за нами стежать не лише тренери головної команди, а й інших ФК. Очевидно, що всі не зможуть грати за «Динамо». Незважаючи на форму, честь якої захищають, вони повинні прогресувати.

— Після успішних матчів вас часто запитують про список підопічних, який ви запропонуєте Реброву. Такі передчасні розмови не шкодять гравцям?

— Справді, виконавці, котрі перебувають у нашій заявці, можуть грати до третього червня лише за «Динамо-2». Після цього штаб старшої команди вирішуватиме, на кого вони розраховуватимуть. Певні питання вже обумовили, проте все ще може змінитися. Окрім того, у цьому контексті важливий не лише рівень гравця, а й місце в «Динамо». Немає сенсу переводити футболіста, якщо на його позиції конкурують три людини. Це — перебір. Отож у цій справі талан також важливий.

— Зважаючи на прийдешнє омолодження, активно стежите за молодшими групами у структурі ФК?

— Так, ми всі поруч тренуємося, тому постійно бачу дублюючий склад і U-19. Зараз усі команди грають за однією манерою, тому вважаю, що перехід на інший рівень буде даватися хлопцям простіше.

— У якому обсязі в міжсезоння відбудуться кадрові перебудови?

— У шістьох гравців 30 червня добігають кінця контракти. Плюс когось забере Сергій Станіславович. Отож нелегко передбачити потенційні зміни. У нас є кілька футболістів 1991-го року народження, якщо вони не входять у плани головної команди, очевидно, що їм доведеться шукати інший колектив. Також не відкидаю можливість, що хтось піде в оренду, якщо їхні агенти знайдуть таку можливість. Такі питання вирішуються на вищому рівні, я на них не впливаю. Гравці самі розуміють, зможуть пробитися в «Динамо» чи ні. Тим більше, вже є кілька прикладів, коли їхні колишні партнери грають на рівні прем’єр-ліги: Ягодінскіс і Хльобас («Говерла»), Рижук і Бесєдін («Металіст»). Отож футболісти думають, якщо названі виконавці змогли, то чим вони гірші за них?

Євген ДЕМЯН