17 ноября 2012 16:05
1

Олег ЛУЖНЫЙ: "Решение ФИФА отменят. Работа в этом направление в разгаре"

Тренер «Таврії» зізнається, що не очікував зіткнутися в клубі з такими негараздами 

— Олеже Романовичу, «Таврія» наразі посідає дванадцяту сходинку в турнірній таблиці. Зважаючи на комплектацію складу, готовність футболістів і гру, чи бачите передумови до турнірного прогресу?
— Такої можливості не виключаю, проте інших гравців залучити нині не можемо — трансферне вікно ж зачинене. Зрозуміло, що взимку на певні позиції шукатимемо підсилення, переглядатимемо питання комплектації складу. А підсилення нам було потрібне, як кажуть, ще вчора, а сьогодні воно — конче необхідне. Ну, а поки виходимо з тих ресурсів, що маємо.

— Про підсилення яких позицій ідеться?
— Поки не говоритиму. Це — справа зимового антракту.

— Напад маєте на увазі точно, адже неодноразово про це заявляли. Шиндер і Фещук, котрі забили в чемпіонаті на двох стільки ж м’ячів, грають од безвиході?
— У нас є двоє нападників: Шиндер і Фещук. Більше форвардів не-ма-є. Гадаю, відповів на ваше запитання.

— Наскільки ці футболісти відповідають рівню команди, що декларує завдання потрапити до єврокубків?
— Бачте, думаю, що це такий період у них… Після зимових зборів, сподіваюся, діятимуть результативніше. А про якість своєї гри має задуматись і один, і другий. Зрештою, все розумію, проте не може нападник забити один м’яч за три місяці. Просто не може, розумієте?

— Шиндер, тим не менше, отримує виклики до лав збірної…
— Має всі шанси закріпитися там. Усе-таки в нього є хороші дані, а головне — швидкість і гра головою.

— Тобто, його нинішня «результативність» — тимчасова проблема з ігровою формою, а про низький рівень футболіста не йдеться?
— Клас гравця — це зовсім інше. Хай Шиндер і не забив тому-таки «Шахтарю», коли мав вихід сам на сам із голкіпером. Але те, що людина хоче прогресувати, — факт. На сьогодні взагалі не можу висунути претензії щодо самовіддачі жодному з гравців, тому що всі вони стараються й викладаються на сто відсотків.

— Отож зимове підсилення «Таврії» напрошується. Але якщо заборону на трансфери не скасують…
— Те, що про цю заборону пишуть, — маячня, повірте мені! Як думаєте, якщо людина грала за «Таврію»… забув навіть прізвище цього гравця…

— Афолабі.
— Так, Афолабі, хоча він мене взагалі не цікавить… Загалом, розкажу ситуацію: в нас перший матч чемпіонату був у Дніпропетровську, куди Афолабі мав їхати з «дублем» із завданням зіграти тайм, відтак залишитися грати за першу команду. Перед виїздом до мене підходить тренер молодіжної команди й каже, що Афолабі зник, поїхав кудись із власної волі. Як таке можна робити? І друге: кажуть, мовляв, йому не платили зарплатню. Ось ви собі уявляєте, щоби гравець був у клубі цілий рік і не отримував при тому зароблених грошей? Уся ця писанина — маячня хворої людини.

— Тим не менше, є рішення ФІФА, яке принаймні наразі забороняє «Таврії» заявляти гравців під час двох найближчих трансферних періодів. Отож якщо заборону на трансфери не скасують, чи до снаги нинішньому складу потрапити до Ліги Європи?
— Про це немає сенсу говорити, тому що заборону скасують — до чого, власне, й веду. Робота в цьому напрямку в розпалі.

— Підозрюю, якби влітку команду не залишила група футболістів, де були й нападники Аді, Афолабі та Алімі, вам було б значно легше?
— Звичайно! Афолабі взагалі бачив у першій команді, хоча він і виявився нев’їзним у Європу — хотіли його взяти на збори, коли він ще був у команді, а його не пускали митники, отак-от.

— А відхід із «Таврії» Руслана Платона та оренда до «Волгара-Газпрому» Володимира Коробки — ваша ініціатива?
— Моя. Вони, як і Алімі, недотягують до рівня «Таврії»

— Після матчу із «Зорею» ви сказали, що не можете зрозуміти, чому команда грає уривками: то добре, то провально. Чи не лежать ці причини в площині передсезонних зборів, де, ймовірно, були допущені якісь прорахунки?
— Ситуацію загострює той факт, що двоє-троє гравців залишили клуб не під час зборів, коли їм можна було знайти заміну й награвати новачків у складі, а вже після них! А вже незадовго до першого поєдинку до мене підходять ще стільки ж гравців і ні з того, ні з цього заявляють, що йдуть із команди. Запитую: «Як ви можете піти так просто?», а у відповідь чую: «У нас у контрактах так написано». Я не розумію, як угоди складаються таким чином, що гравець може в односторонньому порядку залишити клуб під час будь-якого трансферного вікна? Хто ці контракти укладав, підписував?!

— Прописував такі умови, судячи з усього, Дмитро Селюк — агент тих футболістів: починаючи від Абдулвахіда Афолабі й закінчуючи Франтішеком Кубіком.
— Розумієте, Селюк може складати для клієнтів будь-які контракти, але ж хто їх підписував у «Таврії»?! Хто давав добро на такий текст?!

— Ви намагалися розібратися в клубі, хто?
— У тому-то й річ, що ніхто тут нічого не знає.

— «Таврія» демонструє нестабільність не лише в одному конкретному матчі, а й у чемпіонаті, де в команди немає довготривалих серій — ні переможної (максимум — два матчі), ні програшної (три). Чим поясните ці «гойдалки»?
— Передусім, варто зазначити, що в нас був дуже складний календар на старті: «Дніпро» й «Карпати» на виїзді, «Металіст» — удома. Відтак справа налагодилася, адже пішли перемоги й в чемпіонаті, й в Кубку. Є ще філософія переможців… Хоча, розумієте, настрій, фізична готовність гравців, ігрова форма — це одне. Інша річ — майстерність виконавців…

— Ваше завдання на сезон не скоригували впродовж чемпіонату, зважаючи на ту «майстерність» гравців?
— Ні, ми ж із самого початку домовлялися про зону Ліги Європи. Але тут же таке: в нас на літньому зборі було всього чотирнадцять футболістів! Проте нічого страшного — завдання, яким було, таким і залишається. Ніхто від нього не відмовляється.

— Тим не менше, за час вашої роботи в Сімферополі з’явилося відчуття, що в «Таврії» склалася звична ситуація для нашого футболу — клуб вимагає від тренера результату, не надавши при тому умов для його досягнення.
— Ніхто ж не знав, що нас переслідуватиме проблема за проблемою. Думали, що все буде нормально: і гравці будуть усі, і віддаватимуться роботі, як справжні професіонали… А вийшла зовсім інша картина.

— Про такий поворот подій не підозрювали, мабуть, і ви, коли очолювали «Таврію»…
— Це — правда. Але що зробиш? Зрештою, я що, мав залишити команду за найменших проблем?.. Ні, це не для мене.

— Стосунки із керівництвом клубу у вас не погіршилися?
— Ні, все — нормально, спільну мову знаходимо, як і раніше. Упевнений, невдовзі все зміниться на краще у всіх напрямках роботи, й команда прогресуватиме.

Анатолій ВОЛКОВ, «Український футбол». 

мудак редкий этот селюк. сидит в европе вякает а приехать боиться