Сергій СИДОРЧУК: "Ми розуміли, що Луческу – наш останній шанс, щоб зарекомендувати себе у футболі"

– Напевно. Тому що я з ним, якщо чесно, дуже близько був, попри те, що ми з ним по роках – як онук і дід. Але він мені дуже допомагав. Я з ним дуже багато спілкувався і спілкуюся до сих пір. Він мені допомагає, дає такі настанови, на які я ніколи не звертав увагу.

Коли я був у нього в лікарні ще в травні чи квітні, ми з ним дуже багато спілкувалися – не тільки про футбол, взагалі про життя і про життя після футболу. Він мені так само давав поради.

– Так. Я пам'ятаю нашу першу розмову з ним. Для мене приходила така глиба – не тільки українського футболу, а і європейського. Після тієї серії невдач, яка була у нас в «Динамо», ми розуміли що це – наш останній квиточок, останній шанс, щоб зарекомендувати себе в футболі взагалі.

Я пам'ятаю спілкування з ним дуже добре. В нього був день народження, через два дні він прилетів у Київ і запросив мене на спілкування. І ми з ним дуже довго спілкувалися – по футболістах, взагалі по всьому, він запитував, чого нам не вистачало.

Мене це дуже приємно вразило, тому що на той час минуло тільки 4 чи 5 днів, як він підписав контракт, а він уже знав усіх футболістів, передивився дуже багато наших матчів у минулому й позаминулому сезонах, і він вже робив акценти на помилках, які я роблю.

Для мене це було таке, що я не розумів. Я не розумів, для чого він це робить, але він тим самим показав, що якщо він приходить, то він дуже комплексно до всього ставиться.

Перші два місяці було дуже важко в тренувальному процесі. Але коли попри це ти перемагаєш, у тебе є це насолода від праці і це ще приносить результат… Взагалі, перші півтора року були для нас одними з найщасливіших днів у «Динамо» за років 5, напевно, – сказав Сидорчук.