"Ми з керівництвом поговорили та вирішили тимчасово розпустити команду". Юрій Вірт - про себе, Львів та "Верес"
Головний тренер Вереса — про своїх підопічних, плани клубу та продану медаль.
Головний тренер Вереса Юрій Вірт в ексклюзивному інтерв'ю FanDay.net розповідає про життєдіяльність рівненського клубу після початку Великої Вітчизняної війни.
«О п'ятій ранку пролунав дзвінок — мені повідомили, що росіяни почали бомбити наші міста»
— Останніми днями перед вторгненням моя команда перебувала у Львові, де ми готувалися до першого після зими офіційного матчу. 24 лютого я ночував удома, і о п'ятій ранку пролунав дзвінок — мені повідомили, що росіяни почали бомбити наші міста, зокрема Київ.
Я одразу поїхав до готелю, де ночувала команда. Ми разом із керівництвом зібралися, поговорили та вирішили тимчасово розпустити команду. Усі футболісти поїхали туди, де їхні родини.
«У Вереса немає заборгованостей із зарплат»
— До 24 лютого клуб Верес повністю розрахувався з гравцями та тренерським штабом. Заборгованостей із зарплат немає.
Що стосується подальшого, нам повідомили: поки йде війна, всі ми отримуватимемо символічні платні.
«Майже всі гравці, які зараз у Рівному розвантажують гуманітарну допомогу»
- Централізованих тренувань у нас зараз немає. Як я вже сказав, вся команда роз'їхалася, і кожен футболіст підтримує фізичну форму індивідуально, як дозволяють умови.
А умови, як можна здогадатися, не завжди дозволяють. Я знаю, що майже всі гравці, які зараз у Рівному, займаються конкретною справою: розвантажують гуманітарну допомогу, яка надходить із Заходу. Це правильно не до футболу зараз.
«Медалі, які я виграв за час спортивної кар'єри, висять на призі за найкращого воротаря України»
— За підсумками 2000 року газета «Український футбол» визнала мене найкращим воротарем України. Я отримав приз – гарний срібний Кубок. На ньому помістились усі медалі, які я виграв під час спортивної кар'єри. Довгий час Кубок та нагороди були у моїй квартирі в Донецьку. Але кілька років тому я перевіз їх до Львова.
Саме звідти я зняв свою медаль за перемогу у Кубку УЄФА 2009-го, яку нещодавно продали на благодійному аукціоні.
«Спочатку буде тяжко. Але поступово все поновиться»
— Я із сім'єю у Львові. Тут мій будинок.
Спочатку буде тяжко, навіть дуже. Але потроху поступово все відновиться. Ми відродимося, як Фенікс.