Дарио СРНА: У "Шахтера" больше игроков, чем у "Динамо", потому что мы играем в Лиге чемпионов"

Спортивний директор "Шахтаря" Даріо Срна поділився думками з Тransfermarkt про його трансферну політику, перспективи у Лізі чемпіонів та боротьбу за повернення додому.

- "Шахтар" залишається найціннішим клубом в Україні, а його склад удвічі дорожчий за "Динамо". Як би ви описали трансферну стратегію клубу?

- Наша трансферна стратегія завжди однакова, і навіть сьогодні ми справляємося добре. У нас більше гравців, ніж у "Динамо", тому що ми три останні роки граємо в Лізі чемпіонів. І, на жаль, без 22–23 футболістів, із постійними переїздами та таким графіком під час війни важко підтримувати високий рівень. Я не дивлюся на інших суперників, ми дивимося лише на себе. У нас є чіткий план зробити "Шахтар" найсильнішим і показати дуже хороший результат за межами України.

- Донецьк відомий тим, що роками купував бразильців і перетворював їх на відомих професіоналів у Європі. Чому клуб так довго був успішним на бразильському ринку?

- Тому що ми розуміємо, як це робити. Якщо бути чесним, ринок змінився за останні 15 років. Зараз такі клуби, як "Манчестер Сіті" та "Челсі", купують багато гравців, навіть шістнадцятирічних. Ринок змінюється, і ми повинні бути обережними. Коли є можливість і коли ми впевнені, що в Бразилії є неймовірний талант, ми повинні за нього боротися. Усі бразильські футболісти знають про "Шахтар"; вони знають, скільки топових гравців пройшли через наш клуб. Думаю, ідеальний крок для кожного молодого футболіста — це проміжний етап перед переходом до великого клубу, наприклад, у "Бенфіку", "Шахтар", "Порту" чи "Аякс". Скажу, що ми продовжуватимемо цю трансферну політику.

- Після Варшави та Гамбурга цього разу ви в Шальке. Як це сталося? Чому саме Шальке, і які ваші враження та досвід?

- Це сталося тому, що росія напала на Україну. Ось чому ми опинилися у Варшаві, Гамбурзі, а тепер у Гельзенкірхені. Я сподіваюся і дуже хочу, щоб наступного року ми грали в Україні. Велика повага до всіх цих міст, нас там дуже тепло прийняли, там багато українців. Але все ж наш дім — в Україні, у Донецьку, тому бажаю всім якнайшвидшого закінчення війни, перемоги та повернення додому.