Николай НЕСЕНЮК: "Остается либо отвернуться от "Динамо", к чему призывают некоторые "знатоки", либо продолжать поддерживать, ожидая от владельцев исправления ошибок"
Глава департамента «Динамо» по работе со СМИ Николай Несенюк прокомментировал поражение команды в матче 7-го тура УПЛ против «Шахтера» (1:3).
«Матч-невидимка. В последний раз это было почти полвека назад — в сентябре 1975 года в СССР не показали по телевизору первый матч Суперкубка Европы между «Баварией» и «Динамо». Немцы требовали за трансляцию деньги, которые не получили.
Как следствие, выигрыш киевлян и супергол Блохина, за который ему дали «Золотой мяч», никто у нас тогда не видел. Пришлось придумывать легенды.
Вчера до легенд дело не дошло. И потому, что игра между «Шахтером» и «Динамо» в чемпионате Украины это отнюдь не Суперкубок Европы, и потому, что матч увидели несколько тысяч подписчиков канала-транслятора. Остальные могут посмотреть обзор игры в открытом доступе.
Что вчера не увидели украинские футбольные болельщики, которые не смогли посмотреть трансляцию игры? Они не увидели, что кризис у «Динамо» продолжается и провал команды на старте сезона уже ничем не оправдать.
Поэтому остается либо отвернуться от команды, к чему призывают некоторые «знатоки», либо продолжать поддерживать «Динамо», ожидая от владельцев клуба исправления допущенных ошибок, а от футболистов — максимальной отдачи в следующих матчах.
Потому что неудачи уходят, а «Динамо» будет всегда», — написал Несенюк.
Але яке Динамо? Те Динамо, що приносило нам неімовірні емоції і доводило, що Динамо ніколи не здається. Фантастична команда, що виграла кубок кубків. Динамо яке на характері вирвало кубок СССР у Мінська, програючи 1-3 у одному з самих видовищних матчів за всю свою історію. Динамо з Михайличенко, який боровся як лев у півфіналі Кубка Чемпіонів з Порту, якби потрапив не у попереччину, а трохи нижче, міг врятувати ту гру. Динамо Фоменка с Ребровым и Леоненко, що перемагало 3-1 легендарну Барселону Кройфа с Стоічковим и Лаудрупом, останнє Динамо Лобановського 1997-2000, Динамо Семіна, що забивало 8 мячів Спартаку, проходило Валенсію та ПСЖ, Динамо Реброва, що забивало 5 Евертону. Це дійсно було Динамо. Нинішній набір людей у футболках великого клубу, за деякими виключеннями, викликає лише відразу і огиду, як і їх пародія на гру.
Може достатньо спекулювати на ідеї "справжні вболівальники"? Може варто подумати про "справжніх гравців" або "справжніх власників"? Ця маніпуляція відвертає увагу від "справжніх причин" тієї ж...и, в якій ми зараз.
Президент(и) об'єктивно у нас погані, менеджмент у всіх відділах гірше ніж нічого. Але команда хоч живе, і іноді радує нас своєю грою. Які б Суркіси безтолкові управлінці не були б, але вони віддані фанати Динамо, і є впевненість що завтра улюблений клуб не збанкрутує
Назвіть хоч один приклад за останні 25 років, коли хтось викупив український клуб і підняв його на якісний рівень. А прикладів коли клуби з історією банкрутували - можу назвати вам десяток.
