Григорий Козловский о прекращении сотрудничества с Кучуком

Президент «Руху» прокоментував рішення щодо припинення співпраці з Леонідом Кучуком.

«Мені шкода, що так сталося. Тому що самі обставини виявились сильнішими за повагу одне до одного. Я ставився до Леоніда Станіславовича з великою любов’ю і не лукавив, коли казав, що це висококваліфікований тренер. Він мені як батько. У мене такі почуття лише до двох тренерів - Мирона Маркевича і Леоніда Кучука. Це мудра людина, він посіяв у нашій команді це зерно мудрості, і я маю велику надію на те, що це зерно зійде і дасть хороший плід. Тому шкода, але обставини дійсно виявились сильнішими. Ми не говоримо Станіславовичу «прощавай», надіюся, що рано чи пізно - а краще рано - доля зведе нас знову.

Ми мали з Леонідом Станіславовичем теплу розмову, залишаємось з ним на зв’язку. Він дав нам багато хороших порад, пообіцяв, що і в подальшому буде нас консультувати, стежити за командою. Потрібно, щоб ці обставини стали другорядними. Надіюся, так і станеться у швидкому майбутньому. Леоніду Станіславовичу низький уклін від усієї команди. У нас з ним було геть все, як у батька з сином. Але любов і професіоналізм були завжди, вони відчувались. Коли випадала нагода поспілкуватись, я з великою радістю не один вечір сидів з ним до шостої ранку. Про нього у мене залишаться лише приємні спогади.

Леонід Станіславович дуже сильна людина, дуже сильний тренер і дійсно батько. Мій рівень розуміння футболу він суттєво підняв, тому це ще одне велике дякую. До знайомства зі Станіславовичем я футбол бачив по-іншому, а він відкрив мені очі. Цей тренер підняв нашу команду. Про що говорити, коли людина бере команду на дні таблиці, а залишає її на першому місці? Звісно, мені боляче. Смуток після цього залишиться не лише в мене, а й у тренерського штабу та футболістів. Але таке життя і такі обставини. Про них я говорити не хочу, але надіюсь, доля нас ще зведе знову».