Юрий ВЕРНИДУБ: "В Россию я не поеду. Хотелось бы получить работу в Европе, учу для этого английский язык"

- Ми змушені були так жити. Потрібно розуміти, що "Зоря" переїхала з Луганська в Запоріжжя. Витрати збільшилися. Потрібно було орендувати стадіону, базу. Президенту Геллеру було не солодко. Нам потрібно було вчитися заробляти самим. Іншого виходу просто не було.

В "Металісті" з'явилися проблеми після зміни власника. В "Дніпрі"почалися важкі части. Ми розуміли, що це шанс піднятися, отримати можливість грати в єврокубках напряму. Для такого клубу, як "Зоря", участь у групі Ліги Європи та призові за матчі – хороші фінансові надходження. Як би парадоксально не звучало, але ситуація з "Металістом" та "Дніпро" десь пішла нам на користь. "Зоря" змогла розібратися з фінансовими проблемами та жити виходячи із власних можливостей.

Звичайно, що не просто працювати, коли відбуваються постійні зміни в складі. Тільки команда зіграється, починає давати результат, як потрібно все будувати по - новому. Кожному тренеру таке не сподобається. Від цього нікуди не подінешся. Таке футбольне життя. Не тільки так ми одні жили. Потрібно було до цього звикати.

- Тут декілька факторів. Коли молоді футболісти досягають успіху, вони не завжди витримують наслідки цього. Вважаючи, що вони вже багато чого досягли у футболі і з ними варто рахуватися.

На жаль, це не так. Не потрібно переоцінювати власні можливості. Насправді, молоді гравці повинні працювати ще більше. Одна справа грати серед своїх одноліток, а зовсім інша грати в професійних клубах, які ставлять перед собою серйозні цілі. В "Динамо" та "Шахтарі" головним є результат. Молодий футболіст може просто психологічно ламатися. Розраховуючи на успіх відразу. Гравець досяг успіху на молодіжному рівні, але поки не все виходить у дорослому, бо є більше сильніший гравець. Враховуючи цілі, які стоять перед українськими грандами.

Напевно, що варто шукати можливість отримувати досвід в інших командах шляхом оренд. Але не завжди футболісти хочуть кудись їхати. Можу це сказати на прикладі "Зорі". Потрібно переконувати футболістів.

Гравці з молодіжних команд "Шахтаря", яких взяла "Зоря" в оренду, отримали хороший досвід та можливість розвитку власної кар'єри. Це кваліфіковані футболісти. Якщо вони допомагають клубу, то вони допомагають собі отримуючи можливість зацікавити більше сильніші команди виступаючи в чемпіонаті України та єврокубках. Той же Малиновського зараз грає в Італії та збірній України.

Подивіться скільки гравців за останній час поїхало в Європу в хороші клуби? Таких не багато. Досягають успіху тільки ті, хто реалістично оцінює свої можливості та розуміє, що закордоном потрібно працювати ще більше та бути готовим долати додаткові труднощі пов'язані з побутом та адаптацією.

- Потрібно в першу чергу потрібно сказати слова подяки дитячим тренерам цих гравців, які побачили у них талант та особистість в дитячому віці.

В першу чергу, варто говорити про характер обох футболістів. Вони пройшли важкий шлях, не боялися нових викликів та багато працювали над собою. Навіть в ті моменти, коли не все складалося добре. Лунін та Малиновський –це футболісти, які самі себе зробили, своєю роботою.

Я дуже хотів, що Лунін перейшов до "Зорі", хоча він мав пропозиції від інших команд. В першому своєму сезоні Андрій вже успішно грав за "Дніпро". Я відчував, що в цьому гравцеві є потенціал, він хоче розвиватися, а не думає тільки за матеріальні блага. В нас команді був більше досвідчений Олексій Шевченко на позиції воротаря. Але клуб свідомо робив ставку на Луніна розуміючи, що з цього можна мати вигоду. Я дуже вдячний Шевченку, що він зрозумів ситуацію. Життя показало, що співпраця Луніна з "Зорею" пішла всім на користь. Воротар зміг себе проявити та отримати контракт від "Реала", а клуб отримав фінансову винагороду.

Руслан Малиновський пройшов не простий шлях. Можна сказати, що це дуже сильна особистість, яка не боїться проблеми та труднощів. Свого часу у Руслан не все виходило в молодіжних командах "Шахтаря". Запримітив його Олег Кононов запросивши його в "Севастополь", але там багато не грав.

Коли з'явилася можливість взяти в оренду "Зоря" відразу цим скористалася. Вже в нас він пройшов становлення у дорослому футболі. Коли отримав травму У Бельгії мало хто вірив, що він може відновитися. Руслан довів, що став від цього тільки сильніше. Заслужив грати в топ –чемпіонаті та Ліги чемпіонів.

Думаю, що сюди варто також віднести Івана Петряка, який зараз вдало грає в Угорщині. Він пройшов становлення саме в "Зорі" починаючи з юнацького віку. На Караваєва не розраховували в "Шахтарі", але довів своєю роботою довів, що заслуговує на свій шанс грати у великому клубі. Зараз є гравцем "Динамо".

- У нас в Україні є дуже сильні школи футбольні. Мені дуже подобається футбольна академія у Харкові. У Дніпрі дуже продуктивно працюють. У Львові та Запоріжжі була завжди сильна школа. Але в "Динамо" та "Шахтарі" звичайно, що умови кращі. В цих клубах відслідковують таланти починаючи з 13-14 років. Звичайно, що спокуса перейти в ці клуби велика. Але не завжди молодий футболіст може там отримати розвиток. Багато хто потім пропадає з футболу. Тому потрібно зважувати всі можливі ризики. На мою думку, зібрання всіх талантів тільки двох клубах не йде на розвиток всього футболу зокрема та молодих гравців взагалі.

Я б не сказав би що не має довіри. Потрібно розуміти, що раніше у нас було 16 команд в УПЛ, а зараз тільки 12. Тому отримати тренерську роботу не так просто. Можливості самих клубів впали.

Сергій Ребров зробив двічі "Динамо" чемпіонів. Санажар з "Олімпіком досяг успіху, вивів команду в Лігу Європу. Молоді спеціалісти є, потрібно їм більше давати можливості проявити себе розуміючи, що потрібен час. Складно сьогодні призначити тренера, а вже завтра від нього вимагати результатів, гри, розвитку гравців. Так не буває.

- Я думаю, що це має робити кожен тренер, бажано щороку. Футбол на місці не стоїть. Потрібно вдосконалюватися, шукати нові можливості. Я прочитав всі книжки Гвардіоли. Якщо він говорить, що кожного дня вчиться і прагне нових знань. Якщо це говорить такий відомий та успішний тренер, то що вже говорити про українських спеціалістів.

Провідні чемпіонати – всі різні. В кожному із них можна щось для себе взяти. Було б тільки бажання вчитися. Я зараз в пошуках команди, але відклав все, щоб отримати новий досвід та можливість дізнатися нове. Якщо "Зоря" під мої керівництвом славилася своїми контратаками, то зараз хочеться здобути знання в плані позиційної гри. Звичайно, що тут Іспанія на першому місці. Тут дуже багато приділяється тактичним діям. Я був на стажуванні у "Леванте". Тепер планую поїхати в " Севілью" до Лопатегі, який багато працював в системі збірних Іспанії та працював в "Реалі". У майбутньому хотілося б ще попасти в Італію. Весь футбольний світ знає, що саме італійці вміють краще всіх організовувати оборону.

- Гвардіола та Клопп мають штаб власних помічників з якими працюють разом багато років. Ці тренери показують результат. Кожен з асистентів знає своє відповідальність та не бояться брати на себе відповідальність за сою роботу. Все це не тільки допомагає тренеру, але і допомагає осилити більший обсяг роботи з підготовки власних гравців, вивченню суперника і тому подібне. Тому без якісного штабу помічників зараз просто не обійтися.

Я радий з того, що у мене в "Зорі" працював прекрасний аналітик Валерій Михайленко. Тренер воротарів Олександр Ногін. Я з ними продовжу співпрацю вже у новому клубів.

Хотілося б розширювати власний футбольний світогляд та мати помічників з інших футбольних шкіл. Які б могли чогось учитися у мене, а я переймав їх досвід. Потрібно запрошувати тренера по тактиці. Наприклад, в Іспанії прекрасна школа таких тренерів. В цьому тільки впевнився, коли був на стажуванні у "Леванте". Тактичним аспектам приділяються дуже багато часу. В цьому плані, я вчу англійську мову, щоб мати кращу комунікацію.

- Починаючи з 2014 року почали зникати команди. Не доходили до фінішу по 1 чи навіть 2 команди. Потрібно було шукати рішення, щоб уникнути ризиків зняття команд, отримувати додаткові гарантії від клубів.

Зараз ситуації в футболі вже стабілізувалася. Український футбол знаходиться на підйомі. Так думати мені дозволяє успіхи збірної України. Якщо є можливість потрібно збільшувати кількість команд, варто над цим задуматися.

Зараз аграрії активно долучаються до футболу фінансуючи клуби з невеликих містечок. При тому, що Запоріжжя залишається без свого представника в УПЛ. Зараз місто взяло на себе фінансування команди, яка грає в Першій лізі. Я за збільшення кількості учасників УПЛ, але це мають бути стабільні клуби. Має мати свого представника в УПЛ такі футбольні міста, як Запоріжжя, Одеса, Харків. В Житомирі покращуються футбольну інфраструктуру. Завжди були талановиті гравці.

На скільки я знаю, то цей процес вже має офіційне підтвердження. З наступного сезону вже буде 14 команд, а через рік -16.

- В Україна вже мала йти по плану збільшення ліміту для легіонерів зі зменшення легіонерів кожного сезону. Але проти виступили "Динамо" та "Шахтар", які мають свої інтереси, бо хочуть вдало виступати в єврокубках. Якщо ми хочемо розвивати та захищати наших футболістів ми маємо захищати своїх гравців. Український футбол це не тільки "Динамо" та "Шахтар". Варто рахуватися з інтересами інших клубів. Гравці, які виграли молодіжний кубок світу зараз мають не так багато часу.

- Потрібно працювати. В Росію я не поїду. Я вже про це говорив неодноразово. Звичайно, що хотілося б отримати роботу в Європі. Вчу англійську мову, щоб працювати в Європі.

Можливо, варто починати з країні колишнього Союзу. Країни Балтії, Азербайджан, Казахстан, Білорусь, якщо там будуть цікаві пропозиції. Так би мовити проект розвитку клубу з перспективами. Щось дати клубу та отримати для себе розвитку.