Работа в "Спартаке", любовь к Путину, дифирамбы "Шахтеру". Почему Кононов никогда не будет тренером "Динамо"

Останнім часом бурхливо вирують пристрасті навколо московського "Спартака". А за цими перипетіями змушені пильно слідкувати і вболівальники київського "Динамо". Навіть ті, кому клуб зі столиці Росії вже давно байдужий.

Цієї осені між собою збіглися невдалі серії як "Спартака", так і "Динамо". І у ЗМІ швидко з’явилися чутки, що київський клуб зацікавлений у запрошенні наставника москвичів Олега Кононова, відомого по роботі в Україні з "Карпатами" та "Севастополем". Дивно, що ті ж ЗМІ не почали відправляти у "Спартак" Олександра Хацкевича...

Нагадаємо, Кононов очолив "червоно-білих" у листопаді минулого року, змінивши біля керма Рауля Ріанчо, який шість матчів працював з приміткою "виконувач обов’язків". Проте виправити турнірне становище екс-тренеру "Карпат" не вдалося. У підсумку "Спартак" вилетів з Кубку країни, а у чемпіонаті фінішував лише п’ятим.

Невдало увійшов московський клуб і у нинішній сезон. Під керівництвом Кононова команда вилетіла з Ліги Європи, програвши у раунді плей-офф португальській "Бразі". У внутрішній першості "Спартак" також штормить, що вилилося у три поразки поспіль. Дана серія, у свою чергу, відкинула команду на 9-те місце.

Власне, після цього і почала з’являтися інформація, що Кононова можуть відправити у відставку. Як наслідок – чутки про можливий перехід у "Динамо". На превелике щастя, кияни все ж подолали чорну смугу та, будемо сподіватися, продовжать у переможному дусі. А "Спартак" нехай сам розбирається зі своїми проблемами.

Однак, якщо вже такі чутки мали місце, то хотілося б поговорити про те, чому Олега Кононова ніколи не буде у київському "Динамо". І в автора цього матеріалу на це, як співалося в одній відомій пісні, є п’ять причин.

Причина №1. Тренеру "Спартака" не місце у київському "Динамо".

Насправді, це просто важко уявити – що київське "Динамо" очолить наставник, якого виженуть зі "Спартака". Про це висловилися також як відомі українські журналісти та коментатори, так і російські.

Беззаперечно, ми були свідками кількох випадків за історію незалежності, коли екс-футболісти чи екс-тренери "Динамо" їхали у "народну команду" Москви, але в іншому напрямку – зась. Найскандальнішими стали переходи у "Спартак" Сергія Юрана та Владислава Ващука. Останній досі може чути з трибун вигуки про себе. Бо таке не пробачається.

Останніми, хто відправилися дорогою із Києва до Москви стали іспанські фахівці Рауль Ріанчо та Вісенте Гомес. Однак до них зауважень все ж поменше, бо вони – не українці. А Гомес навіть встиг уже ненадовго повернутися у "Динамо", попрацювавши у штабі Хацкевича, поки білоруського наставника не звільнили.

Причина №2. Прихильник Путіна – у "Динамо". Ви серйозно?

Навіть важко уявити, як київські фанати зустрінуть людину, яка спеціально позувала у футболці із зображенням головного ворога України за нинішньої ситуації.

У це просто важко повірити, тому дану причину лишній раз описувати не варто.

Причина №3. "Я вважаю себе росіянином" – і таким у головній команді Києва точно не місце.

Ви, звичайно ж, можете не погодитися з цим пунктом, пригадуючи Юрія Сьоміна та Валерія Газзаєва. Проте, насправді, тоді був інший час.

Та і запрошення цих фахівців себе виправдало. Про ЮрПалича досі можна почути дуже багато хорошого з уст вболівальників "Динамо", а Газзаєв, як мінімум, відкрив Європі та світу такого виконавця як Андрій Ярмоленко.

Те, що Валерій Георгійович останнім часом дещо з’їхав з глузду, – інша тема, про яку "Динамоманія" вже писала. Однак, він також залишив свій відбиток у "Динамо". Далеко не найгірший, будемо відверті.

Повертаючись до самого Кононова, і пригадуючи, що триває війна між Україною та Росією, його слова українські прихильники футболу сприймають вороже. Про Білорусь стверджувати не доводиться, але, швидше за все, вони притримуються такої ж думки.

"Я не представник білоруської школи. Я багато років жив і грав в Білорусі, але я росіянин: народився в Курську, вчився у Смоленському університеті фізкультури, ліцензії отримував в Росії", - сказав рік тому Кононов, якого в Україні називали саме білоруським фахівцем, а не російським. А він особисто і не заперечував. Тому можна говорити навіть про нещирість наставника.

Причина №4. Він співав дифірамби й іншому принциповому ворогу "Динамо".

Ще одним нюансом, чому Кононова не повинні запрошувати (й у думках навіть такого не може бути) у київський гранд, є його висловлювання про найбільш принципового суперника "біло-синіх".

"Вважаю "Шахтар" найкращим клубом Східної Європи протягом останніх 10-ти років. Завжди захоплювала організація роботи як першої команди, так і академії. Якщо буде можливість, то з великим задоволенням приїду", - відповів три роки тому Кононов на запитання, чи хотів би він пройти стажування у донецькому клубі.

А вже цього року фахівець радив екс-"гірнику" Ярославу Ракицькому бути у Росії, як вдома: "Сказав, щоб він був в Росії, як вдома. Росія й Україна повинні бути єдині".

Причина №5. Кононов просто не є рівнем "Динамо".

За даними Transfermarkt, вартість гравців "Динамо" – €97,80 млн, а "Спартака" – €106,55 млн. При цьому у московському клубі наразі грають такі люди, як Андре Шюррле та Гус Тіль. За останнього, до речі, "червоно-білі" виплатили АЗ близько 15 млн євро. На жаль, порівнювати грошові можливості російських та українських клубів у нинішній час не доводиться. Однак, навіть за таких умов, маючи доволі кваліфікованих виконавців, Кононов не може досягти результату. То чому хтось вирішив, що його чекає успіх на чолі "Динамо"?

Серед тренерських досягнень Олега Георгійовича значаться лише перемога із "Севастополем" у Першій лізі України, вихід з "Карпатами" у груповий етап Ліги Європи та третє місце з "Краснодаром" у чемпіонаті Росії. При всій повазі до екс-тренера львів’ян, це не той послужний список, через який на фахівця має звертати увагу Ігор Суркіс. Той же Олексій Михайличенко в кілька разів титулованіший, ніж його білорусько-російський колега.

Тому варто констатувати, що чутки, ніби Олег Кононов прийде у "Динамо", є, цитуючи колег, абсолютною нісенітницею. І це все лише агентські ігри. Яких в українському футболі останнім часом стало аж занадто багато...

Ярослав Твардовський