Игорь ЙОВИЧЕВИЧ: "Сейчас сборная Украины показывает один из лучших футболов в Европе"

Gazeta.ua поспілкувалася з Йовічевичем про успіх збірної Хорватії на Кубку світу, довіру до молодих тренерів та футболістів, а також його успіхи в роботі в Хорватії.

-Коли працюєш у такому великому та вимоглому клубі, як "Динамо" Загреб, всю свою концентрацію, все своє бажання приділяєш роботі. Від цього навіть страждає родина. Звичайно, що час від часу слідкую за українським чемпіоном, в курсі справ, що відбувається в УПЛ. Читаю українську пресу, обговорю футбольні моменти з друзями, які живуть в Україні, але не так глибоко та змістовно, як це було в часи, коли я тільки залишив "Карпати".

-Збірна України впевнено виграла свою групу в Лізі нації, а тепер не менше впевнено очолює групу відбору до Євро 2020.Ви з Андрієм Шевченком разом вчилися на тренерських курсах. Стало це для Вас несподіваним такий прорив України?

-В інтерв'ю хорватським, іспанським медіа завжди говорив, що у Шевченка є великий тренерський потенціал. В нього є тренерська харизма, багато ідей. Він має кваліфікований тренерський штаб, який робить Шевченка ще більше грамотним тактично тренером. Зараз збірна України показує один з кращих футболів у Європі.

Окремо дуже радий за Ігоря Пластуна, який був капітаном "Карпат" у час моєї роботи, а зараз отримує виклики до збірної України.

-Я думаю, що тренерська ідея на першму місці. Шевченко має гарне уявлення того, якою він хоче бачити у збірній. Свого часу, (в ролі футболіста) Шевченко мав досвід роботи з дуже сильними тренерами. Набув багато ідей, викристалізував власне бачення футболу. Все це зародилося у нього в голові, а з часом перейшоло в тренерську роботу. Тренерський штаб допомагає реалізувати ідеї Шевченку на футбольному полі.

-Хорватія не є другою командою у світі за гравцями, але Хорватії є першою командою у світу за духом, по атмосфері в середині команди. Я думаю, що важливим чинником вдалого виступу в Росії став саме командний дух, вміння витиснути з себе максимум в кожному матчі, кожному епізоді. Не важливо, чи це Модрич, чи інший гравець. Особливо, в стресових умовах, коли не все виходить на полі, чи є помилки в окреми гравців, партнер готовий завжди підстрахувати . Власне у цьому і є хорватський дух. Перемоги додали гравцям впевненості у власних силах. Виграш в Аргентини ( 3:0 в групі на Кубку світу) став переломним для хорватів, допоміг повірити у власні сили остаточно. Після цього у мене вже не було сумнів, що збірна в Росії виступить успішно.

Хорватія йшла до цього 20 років. З часу покоління Шукера, Бабана, Просінечкі та інших. Майже одні й тіж гравці грали 2 і 4 роки тому. Все це досвід. На Євро 2016 трохи не пощастило. Хоч матч проти Португалії був рівним. Могли і у Франції дійти до фіналу. Вже в Росії середній рівень гравців був 28 років. Це оптимальний вік для досягнення успіху у футболі.

- Футболісти вже мають таланти від народження. Потім переходять в структуру професійних клубів, де працюють з тренерами, які мають можливість стажуватися в кращих європейських клубах різних за стилем клубах, щоб бути готовим до всіх сегментів гри. Якщо хочуть побудувати контратакуючу гру команди – їдуть в Німеччину або до Клоппа в "Ліверпуль", де переймають потрібні навики. Якщо потрібно вчитися позиційному футболу – потрібно їхати Іспанію. В Хорватії інвестують в знання тренерів чималі гроші.

Потім отриманні знання потрібно перенести до талановито футболіста. В першу чергу, він має розуміти, що без культури роботи, виховання особистості він не зможе досягти успіху. Тренер має бути також педагогом. Тому, що виграють турніри саме особисті. Футболіст має перемогти спочатку себе. Напевно, що тут криється ключ успіху хорватського футболу.

- Після срібла на Кубку світу в Росії жоден з гравців збірної не змінив клуб. Ось тільки зараз Ребич перейшов у "Мілан" з " Айнтрахта". Тому тут багато чого залежить від покоління гравців, футбольної долі.

Українська ліга була 6-7 в Європі. Звичайно, що футболістам хотілося грати у сильному чемпіонаті, що давало можливості грати за збірну чи бути кандидатом. Крім того, що фінансові умови були хороші. Зараз же ситуація змінилася.

Ринок футбольний суттєво виріс. Українські клуби працюють в інших напрямах. Це все нормально. Рівень Тайсона, Коноплянки, Циганкова – великий. Не кожен гравець з ними може конкурувати.

- Молодий гравець має зрозуміти культуру клубу за який грає, культуру регіону в якому живе, повинен розуміти, яку футболку він носить, який герб у нього не грудях. Це все не має бути порожніми словами. Глядачам та вболівальникам завжди подобалося, коли саме місцеві футболісти грають за команду. Саме на такий здавалося б простих аксіомах має будуватися виховання власної молоді. Ті самі "Карпати" досягли успіху у 1969 році здобувши Кубок СССР спираючись на власних гравців.

Тренер не має боятися за власну шкуру. Дай можливість молодому гравцю помилятися, щоб він виріс. Не думай, що тебе звільнять через два матчах. Коли ти впевнений у свхї гравцях, самі футболісти це відчувають та швидше прогресують.

-Зараз грає Льопа в "Осієку", Сваток в "Гайдку" . Це вже не так і мало. Думаю, що проблема в тому, що всі перераховані Вами гравці грали в одному клубі – "Гадйку". Це особливий клуб з особливого регіону. Гарячі фанати не дозволяють помилки та погані результати. Всім футболістам тут дуже складно.

-Я думаю, що це все індивідуально. Тут важливо на скільки гравець готовий подолати складні моменти в кар'єрі, боротися за своє місце стиснувши зуби.

Український футбол повний талантовитих футболістів. Підтвердження цього виграш збірною Ю -20 Кубку світу. Конкуренція за місце в складі вкрай велика в кожній дорослій європейській команді. Якщо проводиш тренування, як матч,

Також важливим є поєднання молодих гравців та вже досвідчених. За час моєї роботи в "Карпатах" грали Худоб'як, Пластун, Голодюк. Вони допомагали молодим футболістам на полі в плані досвіду, стали одним цілим на полі. Я тішуся досі тими "Карпатами".

- Тут можна провести паралелі в хорватським футболом. Талановиті футболісти( особливо лідери молодіжних та юнацьких збірних) вже грають в основних складах дорослих клубів в чемпіоні Хорватії. Це дає гравцям великий досвід. Без цього досягти зростання, прогресу, переходу в дорослий футбол – вкрай важко. Має бути довіра.

"Динамо" Загреб не може довіряти тільки молодими футболістам. Тому, що команда має грати в Лізі чемпіонів. Тренер команди Ненад Б"єліца комбінує молодих гравців( які грають за юнацькі та молодіжні збірній) з більше досвідченими.

-Я працюю з двома командами. В Першій лізі з "Динамо"-2, в Юнацькій Лізі чемпіонів з Ю-19. Минулого сезону з Ю -23 ми програли фінал найпрестижнішого турніру цієї вікової групи "International Cup" у Лондоні "Баварії" 2:0( перед цим перемогли "Порту", "Тоттенхем", "Саутгемптон"). В Юнацькій Лізі чемпіонів були за крок до півфіналу. Перемагали "Челсі" 2:0, але не змогли втримати результат та програли по пенальті. Головне для мене, що відразу 7 з моїх команд підписали професійні контракти з першою командою "Динамо" Загреб.

-Загалом, говорять, що розвиток молодого гравця має бути на першому місці. Тому, що молодіжний футбол –це тільки можливість потрапити в дорослий. Але насправді, так не виходить. Потрібно розвивати футболіста через результат. Якщо немає стресових ситуаціях – не бути і результатів. Гравець має вчитися проявляти себе у складних ситуаціях. Не тільки матчах, але і тренуваннях гравці повинні намагатися бути першими, в кожній вправі. Тільки там можна виховати сильного гравця.

- Огнен дуже добре себе проявив в роботі в збірній Хорватії, де був одним зі скаутів Злтако Даліча, який вивчав суперників. Хорватія завжди була готова до сильних та слабких сторін суперника.

Вукоєвич – молодий тренер, який тільки почав. Він має велике бажання прогресувати. Перший крок дуже важливий для тренера. Робота з юнацькою збірною велика можливість проявити себе.

- Коли я працював в "Карпатах" грати проти "Динамо" Сергія Реброва було дуже важко у тактичному плані. Гравці киян постійно розміщувалися між лініями Він бачить всі дрібниці на футбольному полі. Дуже вимогливий тренер до своїх гравців. Після ігор проти команди Реброва я завжди був вимучений, бо потрібно було шукати рішення, як протидіяти йому. Той досвід дав мені дуже багато в плані розвитку. Приємно було його було бачити в Загребі. Ми поспілкувалися. Я думаю, що вже можна сміливо стверджувати, що Ребров – тренер який відбувся.

-Я переконаний в тому, що з Даріо вийде хороший тренер. Він як Шевченко має власні ідеї, харизму та власну думку. Намагається вчитися, розвиватися. Має все, що реалізуватися в цій професії.

- В "Барселоні" довірили Гвардіолі, які до цього працював тільки з другою командою один сезон в Третій лізі, а він вже в першому сезоні виграв 6 трофеїв. Був при цьому недосвідченим. Моуріньйо вигравав свої трофеї коли був недосвідченим тренером. За останні роки у нього звитяг не так вже і багато. Всі сьогоднішні досвідчені тренери вигравали свої трофеї, коли були не досвідченими. Тому варто, звичайно, довіряти молодим тренерам.

Тут багато залежить від власника клубу. Свого часу мені повірив власник клубу Петро Петрович Димінський та спортивний директор Ігор Михайлович Дедишин. За що я їм досі вдячний.

- Швед був дуже молодим, коли переїхав у Іспанію. Не вистачило зрілості. Іспанська мова була перепоною. Розумів, що говорять, але сам не міг майже нічого говорити. Мар'ян – скоромний хлопець, трохи інтроверт. Тому йому було важко серед іспанців які більше відкриті. Зараз він вже зовсім інша людина. Я впевнений, що Швед про себе ще змусить говорити в складі збірної України. Я це зрозумів відразу, тільки коли його побачив в молодіжних командах "Карпат.

-Я думаю, що це все індивідуально. Тут важливо на скільки гравець готовий подолати складні моменти в кар'єрі, боротися за своє місце стиснувши зуби.

Український футбол повний талановитих футболістів. Підтвердження цього виграш збірною Ю -20 Кубку світу. Конкуренція за місце в складі вкрай велика в кожній дорослій європейській команді. Якщо проводиш тренування, як матч, а матч, як останній у житті –можеш досягти успіху. Якщо хочеш досягти вершини, або там залишитися- маєш притримуватися такої філософії. Є приклад Зінченка, який зміг подолати проблеми та стати основним гравцем "Манчестер Сіті".

- Насамперед, цікавих ігор. Думає, що "гірникам" буде не просто протидіяти команді показала себе і організованою, твердою командою під керівництвом Ненад Б'єліца. "Динамо" Загреб минулого сезону отримав хороший досвід у єврокубках. Команда стала ще сильнішою. Півзахисник Дані Олмо вже зараз має пропозиції на 30-40 мільйонів від інших клубів. Сильний інший півзахисник Емер Гояк.

"Шахтар" є "Шахтар". Зараз придбали Коноплянку. Тут на лице бажання грати у комбінаційний футбол. "Аталанта" мені минулого сезону дуже сподобалася, грала у дуже хороший футбол, який неприємний для суперника. Потрібно адаптуватися до побудови гри команди Гасперіні. В цьому сезоні поки не так добре вони грають. "Динамо" Загреб грає через компактність, дисципліну і контратаку. Тому кожна з суперників має свої сильні та слабкі сторони, своє футбольне обличчя. Тому цікаво буде дивитися не тільки на матчі Ліги чемпіонів, але і протистояння стилів.

Думаю, що всі три команди будуть боротися за плей –оф. Причому "Динамо" не потрібно тут вважати аутсайдером. Без бою жодного очка вони не віддадуть.

Я завжди мрія працювати в "Динамо" Загреб. Це для мене рідний клуб. Я дуже радий. Що така можливість з'явилася. Отриманий досвід в Хорватії зробив із мене сильнішого тренера, ніж я був до цього. Поки не знаю, як буде далі. Я задоволений, клуб теж задоволений.

Україна – другий дім для мене. У мене тут залишилося багато друзів. Тому не варто виключати, що одного разу я знову буду працювати в українських командах.