Владимир ИКОННИКОВ: "Вратари должны иметь не только футбольное образование, но и высокий уровень общего интеллекта"

На міжнародному турнірі «Кубок Федерації футболу Туреччини» діями воротарів команди «Динамо» U-14 керує тренер динамівської ДЮФШ Володимир Іконніков, який якраз сьогодні відзначає День народження (на фото у центрі).

Ми дізналися у нього про особливості роботи із молодими воротарями та їхню підготовку:

- Робота із воротарями у динамівській ДЮФШ іде за круговою схемою. Кожен з тренерів – Віталій Циганков, Всеволод Романенко та я – працюємо з воротарями кожної групи, змінюючи один одного. Протягом останніх сезонів Циганков та я більше працюємо з академічними групами, а Романенко відповідає за воротарів середнього та молодшого віку. У нас єдиний колектив, ми постійно співпрацюємо, обмінюємося інформацією, діємо, як єдине ціле

- Чи відрізняється підготовка голкіперів юного віку від роботи із дорослими воротарями?

- Звісно, підготовка воротарів, як і будь-яких спортсменів, залежить від віку. На кожен етап ставляться цілі та завдання, які відрізняються у молодших, середніх, академічних групах, юнацькій, молодіжній та дорослій командах. На кожному із цих етапів підготовка абсолютно різна. Якщо під час початкової стадії ми закладаємо технічний фундамент, приділяємо увагу розвитку певних якостей, то надалі підготовка більше включає тактичну спрямованість. З воротарями моделюємо ігрові ситуації, і з кожним роком вони ускладнюються в залежності від рівня та готовності засвоювати новий матеріал. А коли воротар потрапляє у професійний футбол, звісно, усе ускладнюється ще більше.

- Які ігрові компоненти найважливіші для воротарів у цьому віці?

- До дітей, мабуть, як і до дорослих, має бути індивідуальний підхід. У кожній дитині є особливі фізичні та психологічні якості, які потрібно враховувати. Якщо говорити, конкретно про групу U-14, то якраз зараз у хлопців перехідний період, хтось дозріває раніше, хтось – пізніше. Чекати від дітей стабільності у цьому віці не варто. Наше завдання їх направити, мотивувати, виявити їхній потенціал, максимально його використати та розвивати. А також працювати в усіх напрямках – не лише над фізичною, тактичною, технічною підготовкою, а й психологічною, яка є фундаментом.

-На турнірі у Туреччині у складі «Динамо» U-14 виступає два воротаря: Дмитро Косач та Назар Гринчук, як можете їх охарактеризувати?

- Вони різнопланові воротарі. У кожно з них є свої якості, які переважають. Обидва хлопці добре розвинуті фізично, мають хороші антропометричні данні. Найголовніше, щоб їхній психологічний стан дозволяв правильно сприймати інформацію від тренера і відтворювати її на полі, причому не лише у даний момент, а і в майбутньому. Чим більш відкритими вони будуть, чим вищий інтелект матимуть, тим вищого професійного рівня зможуть досягти у майбутньому. Ми робимо на них ставку, даємо можливість отримувати ігрову практику, щоб вони розвивалися, прагнули до самовдосконалення та розуміли, що ми розраховуємо на них у майбутньому.

- Високий рівень інтелекту включає не лише спортивну освіту, а і загальну шкільну?

- Звісно, я маю на увазі і середню освіту, і вищу – це той фундамент, на якому у майбутньому буде легше засвоювати спеціальні футбольні знання. Чим вищий їхній рівень загальної освіти, чим вони розвиненіші, тим легше їм сприймати футбольну інформацію та використовувати її на полі. Не даремно ще Валерій Лобановський говорив про те, що чим вищий рівень інтелекту футболіста, тим швидше, чіткіше та якісніше він може відтворювати поставлені високі тактичні та технічні завдання тренера. Звісно, це стосується і наших воротарів.

- Зазвичай у команді два-три голкіпера, які між ними стосунки – дружні чи конкурентні?

- У кожній віковій групі створений такий мікроклімат, який виключає будь-який негатив. Футболісти, у тому числі і воротарі, мають бути культурними, освіченими, поважати один одного, але спортивний принцип, звісно, ніхт не відміняв. Він присутній у всіх вікових групах – від найменших до дорослих. Без здорової, правильної конкуренції не можливий ріст. Конкуруючи та мотивуючи один одного, вони прогресують. У своїй воротарській команді ми створюємо позитивний, теплий мікроклімат, але зі змагальною складовою.

- Наскільки важливо для воротарів у дитячо-юнацькому віці отримувати однакову ігрову практику?

- Для них дійсно важливо грати. Дитина, яка лише тренується і не отримує достатньо ігрового часу, не зможе бути готовою до професійного футболу у майбутньому. Їм потрібно відчувати ігрові емоції, адреналін, відчуття стадіону, відповідальності перед собою, колективом, тренерами, глядачами. Але знову ж таки, ігрова практика має теж даватися за спортивним принципом: хто з хлопців наданий момент краще готовий, той іграє. Сьогодні це може бути один воротар, а завтра – інший. Те саме стосується і усіх футболістів у команді.

- Напевне, селекційна робота серед воротарів, як і серед польових гравців, ведеться постійно. Які якості беруться, насамперед, до уваги?

- Селекція триває безперервно на кожному етапі підготовки, починаючи від набору дітей у 6-7 років і закінчуючи першою командою. На кожному з них ми звертаємо увагу на певні якості. У 10 років дивимося на мислення, координацію, спритність, наскільки добре хлопчик орієнтується в ігровій ситуації тощо. Звісно, важливі антропометричні данні, але кожна дитина по-різному розвивається та зростає, тому потрібно брати до уваги багато факторів: статуру батьків, форму стопи, зап’ястя, тощо. Ще у молодшому віці на розвиток значно впливає те, у якому місяці народилася дитина – на початку року чи у кінці.

- У сучасному футболі багато голів забивається після стандартних положень. Ви також багато працюєте над цим компонентом зі своїми підопічними?

- Звісно. Стандартні положення і награються для польових гравців, і відпрацьовуються для воротарів, щоб грамотно діяти на виходах, займати правильну позицію, ефективно взаємодіяти із захисниками, тощо. Тому цьому приділяється увага на тренуваннях і при спеціальній роботі, і прикомандній.

- Польові футболісти кажуть, що для них краще грати матчі, ніж тренуватися. А для голкіперів краще тренування чи матч, в якому може бути лише один чи два удари по воротах?

- Гра – це завжди бонус і маленький екзамен після певного мікроциклу підготовки. Тренувальний процес будується таким чином, що всебічно охоплює усі види підготовки, дії доводяться до автоматизму, щоб їх можна було застосувати у грі. Навіть якщо буде лише один момент за всю гру, його потрібно відпрацювати максимально, якщо гра дуже насичена, ми теж маємо фізично та психологічно бути до цього готовими, щоб витримати натиск. Звісно, тренування завжди складніше, в них вище фізичне навантаження, а у грі – психологічне та моральне.

- Вихованець ДЮФШ «Динамо» Руслан Нещерет 2002-го року народження вже був на зборах з першою командою, чи його приклад надихає інших?

- Так, вони бачать, що усе можливо, їх мотивує приклад Руслана, вони з ним спілкуються, коли той приїздить на базу. Крім нього, серед воротарів є ще багато прикладів хлопців, які із клубної академії потрапили до юнацької та молодіжної команд. Тут важливу роль відіграє те, що у тренерів воротарів ДЮФШ є тісний контакт та співпраця із колегами з інших команд: Олександром Морозом із U-19, Тарасом Луценком із U-21 та Михайлом Михайловим із першої команди. Ми взаємодіємо, спілкуємося, рекомендуємо, хто з хлопців краще готовий на даний момент. Вони теж слідкують за хлопцями, цікавляться та визначають для себе, кого можуть залучати до своїх команд. Тренерський штаб вирішив, що Руслан Нещерет був готовий їхати на збори із основним складом, щоб створити конкуренцію. Це реальний процес, усе у руках самих хлопців, і приклади Руслана, Вови Маханькова, який теж залучається до першої команди, та інших воротарів мають стати хорошим підгрунтям для розвитку у майбутньому.