"После игры болельщики нам откровенно посочувствовали". Марьян Швед - о львовском дерби, "Селтике" и победе над "Динамо"

Він старався, бив і бився, продирався, фінтив, накручував по 3-4 опоненти, падав, підводився, сперечався з арбітром. Усе – марно. Бразильсько-український сплав Юрія Бакалова вистояв, не дозволивши ані Шведу, ані його партнерам бодай зрівняти рахунок. Поразка у надпринциповому дербі позбавила Карпати будь-яких шансів на потрапляння у топ-шістку чемпіонату.

Чому так сталося і що буде далі? На ці запитання "Футбол 24" погодився відповісти сам Мар’ян Швед. 21-річний форвард зводить до мінімуму своє спілкування із журналістами. Зараз він повністю сконцентрований на якомога успішнішому прощанні із Карпатами і новому кар’єрному виклику у Селтіку.

– Насамперед, я хочу щиро подякувати всім уболівальникам, які прийшли на стадіон, щоб нас підтримати. У рамках футболу європейського, 12,5 тисяч глядачів – це дуже мало, але для футболу українського, зважаючи на ті умови, в яких перебуває наша країна, це пристойна кількість. Звичайно, грати в такій атмосфері значно приємніше, ніж на порожніх стадіонах.

Щодо самої гри, то нам не вдався перший тайм, а потім було дуже складно продертися крізь щільну оборону. Крім того, арбітр (Юрій Можаровський, – "Футбол 24") не призначив два очевидні пенальті у ворота Львова. Спочатку мені відверто зробили підніжку, а потім суперник двома руками зупинив м’яч. Не знаю, чесно кажучи, чим керуються судді, коли не призначають такі пенальті.

– Дехто може пригадати нашу перемогу в Києві над Динамо. У другому таймі ми також відбивалися. Але є кілька "але". По-перше, ми грали в меншості. По-друге, Динамо – це гранд. По-третє, ми видали шикарний перший тайм, коли забили двічі. Тому проводити тут паралелі я б не став.

Знаю, що багато уболівальників після гри підтримали нас і відверто поспівчували, бо самі розуміли, що в таких умовах, коли і судді проти тебе, і суперник навмання вибиває м’яч, щось зробити – дуже складно. Львів фактично нічого не зробив для перемоги. Їм пощастило, нам – ні. Вважаю, що ми суперника переграли, але для перемоги цього інколи буває замало.

– На щастя, все в порядку. Лікарі швидко привели мене до тями.

– Йода та Онгла дебютували ще в матчі проти Ворскли. Інша справа, що по-справжньому дебютували Слива і Толочко. Я розумію, що їм було дуже складно. Все-таки – це справжнє дербі, горять і очі, і серця. Вони хвилювалися, але треба з чогось починати. Хлопцям необхідно дуже багато працювати, щоб вийти на високий рівень. У них ще все попереду.

А щодо Онгли та Йоди, думаю, всі побачили, що це – високоякісні футболісти. Онгла дуже швидко влився в нашу гру. Йода допомагає, коли виходить на заміну. Йому треба ще трохи адаптації, все ж він не проходив з командою перші збори.

– Якщо знаєте рецепт, то ми з радістю вислухаємо…

– Ставлю собі за мету допомогти команді. Голом, заробленим пенальті, результативним пасом, підкатом… Чим завгодно. І так само думають усі мої партнери. Командне завжди стоїть вище, аніж особисте.

– Я вже відповідав і не раз. Моя мотивація – допомогти своїй рідній команді. Крім того, у нас залишається Кубок України.

– Я обрав Шотландію, бо мені імпонує Селтік. Це команда, яка постійно бореться за золото, виступає в єврокубках, у Лізі чемпіонів. Жорстко грають? Так. Але разом з тим вони цінують швидкість і техніку, інакше їхній футбол не був би цікавим. У Шотландії грають гармонійно, а це не може не подобатися.

– Знаєте, це наче ділити шкуру невбитого ведмедя. Не люблю загадувати. Спершу треба закріпитися у Селтіку.