Марьян ШВЕД: "Были варианты с другими клубами, но я не вижу смысла об этом говорить"

Одразу після підписання контракту із «Селтіком», Мар'ян Швед приєднався до табору «Карпат» в Туреччині – саме у львівській команді вінгер дограє сезон. Усього нічого йому знадобилося для того, щоб принести перемогу «Карпатам» у завершальному спарингу. Свою історію вихованець клубної школи розповів офіційному сайту «левів».

– Звичайно, в мене зараз позитивні емоції, бо «Селтік» це топ-клуб, який грає в хорошому чемпіонаті. І цілком логічно, якщо я гратиму в основі та проявлю себе, то це відкриє мені дорогу на ще вищий рівень. Хотів би одразу подякувати усім, хто підтримував мене, а також усім, хто критикував. Це, безумовно, додає сил та наснаги.

– Уболівальники «Селтіка» жартували, що ти проходив найдовший у світі медогляд...
– Це далеко не так. Як і те, що писали та говорили, зокрема, в українських ЗМІ. Наприклад, коли з'явилася інформація, що я проходжу медогляд, то в цей час я займався у Львові. Візу мені взагалі за 4 години відкрили. Насправді, все дуже швидко робилося і взагалі ніяких бюрократичних проблем не було.

– Все ж, що тебе спонукало перейти в «Селтік»?
– Це команда з великою історією. Власне, у мене також є історія, пов’язана із «Селтіком». Пригадую, ще коли вчився в школі «Карпат», наша команда регулярно виступала на різноманітних європейських дитячих турнірах. Під час одного з таких ми перемогли, організатори вручили мені низку індивідуальних нагород. І одразу до мене підійшли представники кількох клубів, з якими ми грали. Пригадую, там був «Мілан» і «Селтік». І шотландці одразу сказали, що готові мене хоч вже забрати в Глазго (сміється). Але на той час я хотів грати за «Карпати» і, зрештою, за кілька років таки дебютував в першій команді. Очевидно, ті скаути про мене не забули і от тепер я гравець «Селтіка». Що мене спонукало? Команда постійно грає в єврокубках, в Лізі чемпіонів. Це один з пріоритетів, а інший – це зелені та білі кольори, рідні для мене.

– Ти вже мав розмову із головним тренером «Селтіка»?
– Так, з містером Роджерсом ми говорили перед останньою грою «Селтіка». Суть розмови нехай між нами залишиться, але скажу, що я загалом почутим задоволений. Знову ж таки, багато з того, хто щось писав чи говорив з десятих рук – має невеликий відсоток істини.

– Не секрет, що тебе хотіли бачити й інші клуби...
– Були інші варіанти, це правда. Але я не бачу сенсу про це говорити, адже я підписав контракт з «Селтіком». Крім того, саме цей клуб все чітко і зрозуміло пояснив і запропонував, без різних, так би мовити, «качель».

– А як щодо варіанту з орендою в «Карпати»?
– Знову ж таки, мені пропонували короткотривалу оренду в інший клуб. Його не назву, але скажу, що це дуже відомий клуб, постійний лідер свого чемпіонату. Я все ж вибрав «Карпати». Хочу допомогти своїй рідній команді, зокрема, і поборотися за Кубок. Зараз ми в чвертьфіналі і маємо шанси пройти далі.

– У тебе зараз є друга спроба закріпитися в Європі, в іншому топ-клубі...
– Чи щось змінилося з того часу, як я виступав за «Севілью»? Так, багато, мабуть, усе змінилося. Хіба що на вигляд я лишився таким самим. Я вивчив іспанську мову, принаймні все, що тренувального процесу стосується. Зараз підтягну англійську. Крім того, я подорослішав, почав мислити по-іншому, та й пріоритети вже не ті, що були раніше.

– Що б ти сказав уболівальникам «Карпат»?
– Я їм хочу від щирого серця подякувати за багаторічну підтримку. Мені багато писали теплих та щирих побажань. Я хотів би попросити їх завжди підтримувати свою команду, так, як крім них більше ніхто не вміє робити.