Прокрустово ложе ФФУ. Французские СМИ о лжи руководства украинского футбола

«Главком» пропонує переклад публікації відомого видання FranceFootball про справи в нашому футболі

З часу зміни на керівному містку Федерації футболу України пройшло три з половиною роки. Відхід від справ Анатолія Конькова мав на меті, як нам здавалося, допомогти створенню ситуації, яка би дозволила оздоровити наш футбол, поставити його на рейки розвитку.

Проте дуже швидко фігура нового очільника організації Андрія Павелка стала одіозною. Не перший тиждень, місяць (рік!) ім’я цього ще й народного депутата пов’язують з не вельми приємними речами. Настільки неприємними, що «слава» про діяння глави ФФУ «гримить» вже й Західною Європою. «Главком» не проходить повз публікацію авторитетного FranceFootball, й пропонує увазі читачів переклад публікацій цього знаменитого видання про справи в нашому футболі.

В українському футболі відбуваються буремні зміни. Підростає молоде талановите покоління, головну команду цієї країни очолює не менш недосвідчений тренер, а боси місцевої Федерації постійно… потрапляють у неприємні ситуації. Що ж відбувається в українському футболі?

З часу появи на чолі ФФУ Андрія Павелка ця організація ніяк може попрощатися зі шлейфом скандалів. Що ж це за ситуації?

Так, відомо, що керівництво ФФУ взяло у УЄФА кредит в 4 мільйони євро й вклало його в закупівлю обладнання для заводу по перетворенню німецьких комплектуючих в українську штучну траву. Закуповувала техніку дивна контора з ОАЕ, яка на наступний день… перепродала обладнання тій же ФФУ з націнкою, що підтверджується документами. Реакції зі сторони відповідальних органів не було.

Розрекламована продукція нового заводу повинна відпускатися за ціною 16,5 євро за квадратний метр, не будучи сертифікованою. У той же час в Україні не проблема купити якісне сертифіковане покриття дешевше десяти євро. Тобто навіть при ідеальній роботі заводу ми маємо продукцію гірше і дорожче, ніж імпортна… Це дивно, чи не так? Здавалося б, театр абсурду на гастролях, але офіційні особи успішно корчать з себе оптимістів, які не знають, про що мова.

Якби гроші УЄФА витрачалися не на завод більш ніж сумнівної ефективності, а безпосередньо були пущені на будівництво футбольних майданчиків зі штучним покриттям, український футбол уже зараз мав би немало об’єктів, як могли б експлуатуватися дітьми й дорослими, а зовсім не годуватися обіцянками й картинками ні про що. Сьогодні важко відповісти на запитання, де ж перелік майданчиків, зведених за допомогою продукції заводу ФФУ, з конкретними адресами, витратами й ціною питання. Важко, бо знайти ці самі майданчики не вийде…

Використання грошей УЄФА безпосередньо для будівництва майданчиків дозволило б не витрачати гроші державного й місцевого бюджетів, тобто не виймати їх з кишені громадян України. Однак футбольна влада України провертає комбінацію, яка, з одного боку, вилучає сотні мільйонів грошей з казни, з іншого – використовується для піару, мовляв, ми будуємо заради майбутнього.

Президент Федерації футболу України ознайомив президента УЄФА Чеферіна з роботою підприємства, яке виробляє високоякісне спортивне покриття

Неважко здогадатися, що ми є свідками очевидного конфлікту інтересів, коли один і той же чоловік на прізвище Павелко бере активну участь в розподілі держбюджету, а також бере активну участь у витраті виділених грошей. Крім того, цей чоловік він ще й загадковим чином бере перерозподілі фінансових потоків від УЄФА…

Це безпрецедентна ситуація в світовій практиці, яку годі й представити собі. Уявити главу бюджетного комітету парламенту на чолі національної футбольної асоціації як мінімум в Європі неможливо. Мільйони євро, отримані від УЄФА за програмою «хет-трик» фактично витрачені не на щось для українського футболу дійсно корисне, а на, м’яко кажучи, речі, які не були першочерговими. Мова про реконструкцію залу засідань на третьому поверсі Будинку футболу й кілька різних примарних проектів.

Неважко здогадатися, що ми є свідками підміни справжньої боротьби з корупцією й договірними матчами зображенням такої собі боротьби з вітряними млинами й спробами долучитися до діяльності Міністерства внутрішніх справ України (вочевидь, в даному випадку мова про так звану «справу по договірним матчам» – примітка «Главкома»).

Тим часом Федерація футболу України та її регіональні структури перетворені в філії правлячої партії з Будинку футболу, покликані обслуговувати ті чи інші меркантильні й сумнівні інтереси задля вигоди тих, хто має займатися зовсім іншими речами. У тому числі мова про відкриття тих чи інших об’єктів.

Максим Салівон, для «Главкома»