Андрей ЯРМОЛЕНКО: "Динамо" навсегда останется в моем сердце"

Донедавна нападник «Динамо», а нині форвард «Боруссії» (Дортмунд) Андрій Ярмоленко після підписання контракту з новим клубом зв'язався з кореспондентом офіційного сайту, щоб попрощатися з уболівальниками і подякувати клубу за проведені тут роки футбольної кар’єри:

- Зараз мене переповнюють суперечливі почуття: радість, тому що я про такий перехід мріяв довгий час, і, нарешті, він здійснився, і невелике розчарування від того, що доведеться попрощатися зі своїми рідними людьми. За той час, який я провів в «Динамо», можу їх називати саме так.

Хочу висловити слова подяки, в першу чергу, президенту клубу Ігорю Суркісу, а також Григорію Суркісу за те, що вони стримали своє слово, і виконали все так, як обіцяли, і як ми домовлялися. Ігор Михайлович говорив: «Прийде твій час, і будеш грати в європейському топ-клубі». Все так і вийшло. Ще раз переконався для себе, що людей старшого віку потрібно слухати (посміхається).

Звичайно, хочу подякувати кожному з тренерів, під чиїм керівництвом я грав за ті роки, які провів у «Динамо». У кожного з них я чомусь навчився, з кожним з них були і перемоги, і поразки, але в будь-якому випадку, я хочу всім подякувати. Ніколи не забуду нашу спільну роботу і те, що вони для мене зробили.

Також безмежно вдячний всім хлопцям, з якими мені доводилося грати в команді - всі вони без винятку стали для мене другою сім'єю, адже з ними я проводив, напевно, більше часу, ніж зі своєю справжньою родиною. Величезне їм спасибі! Для мене було честю одягати капітанську пов'язку і виводити їх на матчі в якості капітана.

Окремі теплі слова хочу сказати лікарям, масажистам, всьому медперсоналу, який завжди дбав про моє здоров'я, і допомагав відновлюватися, словом, робив усе, що міг, а також працівникам бази, кухарям, співробітницям кухні, які готували для нас їсти, тим людям, які відповідають за підготовку полів. Вони забезпечували умови для тренувань, ігор та відповідно, для мого кар'єрного росту. З усіма ними в мене залишилися чудові стосунки. Ще раз спасибі їм за все, що вони робили для мене, я цього ніколи не забуду.

Не можу не сказати про наших вболівальників, яких мені буде дуже не вистачати. Я грав для них, і дуже ціную їхню підтримку, як в добрі, так і в важкі часи. Буду за ними сумувати і згадувати з теплотою.

- Напевно, ви будете продовжувати підтримувати зв'язок з партнерами, стежити за виступами «Динамо» в чемпіонаті України та єврокубках?

- Безумовно, «Динамо» назавжди залишиться в моєму серці. Буду намагатися не пропускати жодної гри і, звичайно, переживати. Упевнений, що у команди є майбутнє і без мене. «Динамо» завжди мало і має в своєму розпорядженні хороших молодих футболістів, і нинішній тренерський штаб зможе мене спокійно замінити.

- Ви цього переходу чекали кілька років, що зараз відчуваєте?

- Звісно, я чекав пропозиції від хорошої команди, і коли подзвонив Ігор Михайлович і сказав, що є варіант, що клуби між собою домовилися, і залишається справа за малим - поїхати, пройти медогляд і підписати контракт, я відразу ж зібрав речі і полетів.

- Які перші враження про новий клуб? З тренером вже встигли поспілкуватися?

- Зустріли мене чудово, все пройшло на найвищому рівні. Відразу видно, наскільки серйозна ця команда. Сьогодні вдалося поспілкуватися з головним тренером, а ось майбутніх партнерів по команді, на жаль, не побачив. Петер Бос коротко пояснив, чого він хоче, а більш детально про гру «Боруссії» і вимоги до мене обіцяв розповісти, коли зустрінемося після ігор збірної.

- Вам, в цілому, імпонує чемпіонат Німеччини? Що думаєте про «Боруссію», як одного з його лідерів?

- Безумовно, це дуже сильний чемпіонат - один з найсильніших у світі. Буде цікаво перевірити свої здібності та якості на тлі футболістів, які вже виступають в Бундеслізі.

- Як вам перспектива зіграти в Лізі чемпіонів проти «Реала» і «Тоттенхема»?

- Я чекаю не конкретної гри з «Реалом» чи ще з кимось, а просто скоріше вийти на поле у футболці «Боруссії» і відчути атмосферу на стадіоні, відчути, як грати при переповнених трибунах. Хочеться, щоб це відбулося, як можна швидше.

- Які плани на найближчі дні?

- Я вирушаю до розташування національної збірної України, 2-го і 5-го вересня нам належить провести два матчі. Тренер сказав, щоб я повернувся 6-го, але я попросив у нього один додатковий день, щоб приїхати на базу «Динамо» і попрощатися з усіма хлопцями, персоналом, і він пішов мені на зустріч, за що йому велике спасибі. Тож після ігор збірної я планую приїхати до Києва, а вже 7-го вересня буду в Дортмунді готуватися до матчів у складі нової команди.

- Німеччина не так далеко, напевно, до Києва будете часто навідуватися?

- (Посміхається) в Україні залишаються всі мої друзі і вже колишні партнери по команді. Я ні з ким не прощаюся назавжди, з усіма буду підтримувати зв'язок і при першій нагоді прилітати до Києва. Але самі розумієте, що зараз для мене найголовніше - постаратися якомога швидше освоїтися в новій команді і, звісно, необхідно вчити мову, щоб розуміти, про що говорять партнери. Перші півроку я приділю увагу тренуванням і вивченню німецької. Буду намагатися якомога швидше вивчити мову, хоча розумію, що вона непроста. Та нічого страшного. Англійська? Вона у мене також не ідеальна (посміхається). Я завжди вважав, що, коли футболіст приїжджає в закордонний клуб, він обов'язково має вчити мову тієї країни, в якій грає. Тепер і я опинюся в шкурі легіонера.

- Сім'ю також забираєте з собою?

- Звичайно. Як же я без них? Думаю, їм також буде нелегко, але впевнений, всі разом ми впораємося.

Світлана Полякова