Роберто МОРАЛЕС: "Россия - враг. Никаких компромиссов с "совковым вурдалаком"

Роберто Моралес - батько двох дітей. Досі він не був знайомий з військовою справою та навіть не намагався ухилитися від обов’язку. Цього тижня солдат Моралес приїхав додому із зони АТО у відпустку.

- Враження кращі, ніж очікував. Це не комплімент, а мій підхід. Циніки й скептики ніколи не бувають розчарованими, а лише приємно здивованими. Армія у нас пострадянська: неповоротка, дуболомна, без логістики і з купою інших хвороб. У мене це розпачу не викликає. У нас повноцінна держава тільки формується, і усі реформи важко йдуть. Зі збройними силами ж складніше, ніж з іншими держустановами. І через специфіку армії, і через війну.

- Читати "Швейка" весело, а от стикатися з чимось подібним не дуже. Переважна більшість приколів пов'язана з оковитою.

- Яма, карцер – основні аргументи. Бракує системності. Навіть найсуворіші покарання не лякають "сизоносих". Знають, що не завжди їх зловлять. Разом з тим, варто розуміти, що дорослих дядьків не змінити. Ніхто з мобілізованих не почав і не кинув пити в армії. Це проблема суспільства.

- Мені не важко було. Тим паче ранній підйом лише в учебці був, зараз - шикування о 8-й годині.

- Що найбільше запам'яталося за півроку?

- Якось до нас причепилася місцева тітонька, котра напам’ять читала вірші Тараса Шевченка і, водночас, клялася у любові до Володимира Путіна і ненависті до Барака Обами. Ще й репетувала, що ми її прийшли вбивати. Щоправда, вона ще до десятої ранку була добряче напідпитку. Спроби щось пояснити не працюють. А от матюки і погрози відразу діють. Настрої там вже не проросійські, але й точно не проукраїнські. Здебільшого "пофігістичні". Правда, є й патріоти. Більше того, неподалік від наших позицій спокійно висить бігборд "Правого сектору".

- Затятих вболівальників зустрічав небагато. Час від часу футбольні розмови виникають. Люди дивуються, коли дізнаються про мою професію. Найчастіше чую: "Як ти тут опинився?".

- Переживають. А я хвилююся через них. Зброя, небезпека, труднощі життя в полі, холоди - все це не пригнічує. А от коли діти хворіють, коли у дружини проблеми на роботі, у батьків здоров'я "барахлить", ось тоді тебе добряче трусить. Усі великі проблеми на "гражданці". В армії ж або "без подій", або тимчасові труднощі чи нюанси.

- Більше батьків треба було заспокоювати. А діти?…Те, що країна воює, вони і до того знали. Єдине на чому наголошую, що Росія – ворог! Жодних компромісів і примирень з цим "совковим вурдалакою" бути не може. Нові покоління не повинні повторювати помилки попередніх.

-Футболу бачу вкрай мало, лише збірну та наші команди в єврокубках. Та й то, якщо не в наряді. З чемпіонату України тільки три гри бачив, з них повністю "Динамо" – "Шахтар". Так що нагулюю футбольний апетит.

- За Бразилією дуже скучив. Починав дивитися сезон, а після мобілізації лише два матчі побачив. Тоді на кілька днів додому відпускали. Нині ж "облом" - їду у відпустку, та у "бразилів" міжсезоння. Буду дивитися Англію з Іспанією, за ними теж засумував.

-Збірна вперше пройшла на Євро з відбору, тому Фоменко мав залишатися. Він дав результат. А чого ви ще чекали? А якщо чекали, то на що спираючись? Якщо і відправляти у відставку, то раніше треба було. Проте я взагалі не вірю, що ФФУ готова шукати тренера, який би будував гру збірної не за принципом "хоч тушкою, хоч опудалом...". На Євро ж у нас нормальна "робоча" група (Німеччина, Польща, Північна Ірландія, - depo.ua).

- За силою гравців - Польша.

- Їхати у великий чемпіонат - безумовний плюс. А те, що він пішов на такий крок перед Євро, з ризиком втратити місце у збірній показує, що він не боягуз. Чемпіонат Німеччини - це справжній футбол, а не сурогат вітчизняного штибу чи російського, казахського, азербайджанського.

- Відтік буде тривати і посилиться. Наш клубний футбол - явище штучне, абсолютно неприв’язане до комерції. Забавка інколи набридає багатіям. А їхати в Європу треба! Це єдина справжня перевірка якості гравця.

- "Манчестер Сіті" - найкращий варіант з можливих. Інших "смачних" таких не було. У "Ман Сіті" є ігрові проблеми. І є постійне очікування нового тренера. У Мануеля Пелегріні не вірять ні керівники, ні гравці. Тобто морально команда може бути на спаді. Але англійці - все одно фаворит. Оцінювати ж "Шальке" не візьмуся. Дуже давно не бачив його "у дії".

- У відпустці важливо максимум часу провести з родиною, дітьми. З друзями побачитися. А ще не дивитися телевізор, окрім футболу. Як я і робив до армії.