Александр Севидов: "Если в клубе будут перемены к лучшему, результаты не заставят себя долго ждать"

Головний наставник «Металіста» розповів про матч із запорізьким клубом і загальні тенденції в українському футболі.

— Олександре Володимировичу, як оціните нічийний результат із«Металургом»? Можна казати, що ви більше втратили, ніж здобули?

— Звичайно, за всієї моєї поваги до запорізького «Металурга», вважаю, що ми втратили двоє очок у цьому матчі. Можливо, навіть слово «втратили» буде не зовсім коректним. Правильніше кажучи, ми недобрали двох очок. Саме тому, всі цим трохи засмучені. Але нічого, це — футбол, усе продовжується, ми рухаємося далі.

— Певне, вашій команді дуже хотілося перемогти у цій зустрічі, зважаючи на невдалий матч із «Шахтарем» у позаминулому турі?

— Поки що всі матчі із «Шахтарем» — невдалі. Звичайно, хотілося реабілітуватися, бо нам завжди хочеться вигравати — вдома й на виїзді. Намагаємося відповідати бренду «Металіст», але поки що не дуже виходить. У нас сталися великі зміни, але не хочу вкотре повторюватись, адже звучить це як відмовка. Мені немає за що виправдовуватись. Але можу сказати відверто — в мене немає жодних причин у чомусь дорікнути своїм футболістам. Такий на сьогодні рівень гри, така наша

майстерність.

— Отож самовіддачею підопічних задоволені?

— Абсолютно. Жодних претензій до них не маю, й дай, Боже, щоб усе було гаразд і з нашими травмованими хлопцями. Найголовніше для мене — здоров’я футболістів.

— Як на мене, «Металіст» доволі добре розпочав цей сезон, були хороші результати. Та чи не здається, що підопічні трохи втомились?

— Ні, в мене зовсім немає такого відчуття. У багатьох команд зараз є проблеми. Особисто вкотре переконався, й можу з упевненістю сказати, що наш чемпіонат підрівнявся. Можливо, не в кращий бік, але підрівнявся. Практично, в нас нині грають одні українці. Потрібно звикати до цього. Та вже так звикли хаяти наш футбол, що… Ви погляньте, в яких ми умовах живемо в принципі. Тому дарма говорити, що в нас знизився рівень футболу: у нас рівень життя опустився! І від цього, звичайно, зменшився й рівень футболу. Од нас виїхало з чемпіонату більше ста легіонерів. Чи може футбол при цьому прогресувати? Але, з іншого боку, не потрібно посипати голову попелом: це — наші футболісти, й ми так прагнули дати їм шанс проявити себе. Ось він і настав, цей шанс. Тепер потрібно чекати, поки вони набудуть майстерності й відповідатимуть рівню європейських футболістів, європейській якості.

— На вашу думку, чи зможе «Металіст» цього сезону претендувати на місце в єврокубках, дивлячись також і на стан справ у суперників?

— Звичайно, це можливо. За певних умов. Гра забудеться, а результат залишиться. І на якій хвилині ми забили, нікому не цікаво. Забудеться, на жаль, ще один аспект — суддівство. Скільки очок ми не зібрали через їхні помилки! Й ніхто не буде про це згадувати. Тому відповім так: ми ще не припинили боротьби за місце під сонцем. Адже чемпіонат ще не завершується. Нам же залишилося грати не пару турів? Іще грати дві третини чемпіонату. Усе може змінитись. Сподіваюся, що й у нас усе в клубі зміниться на краще. А якщо зміниться в клубі, то, повірте, результати не змусять на себе довго чекати.

Володимир БОБИР