Анатолий ТИМОЩУК: "В групповом турнире Лиги Европы хочу сыграть с "Днепром"

Новачка "Кайрату" чекаємо в п'ятизірковому готелі Алмати, де він мешкає з моменту переїзду. Українець затримується, після тренування вирушив на процедури з відновлення. Програма дня насичена - дитяча Академія "Кайрату", база головної команди, яка ще будується і поїздка в гори. До місцевої вершини Чимбулак, на висоту 3180 метрів. У фойє, у кількох метрах, поруч із нами головний тренер "Кайрата" - Вайсс п'є каву і аналізує матчі та підготовку до них з помічниками. Готель, це така собі перевалочна база для "Кайрата", сюди команда заїжджає перед матчами. Поруч стадіон, традиційно гравці навіть на їдуть автобусом, просто пішки рушають до арени. Тимощук спізнюється на 2 години, весь графік пересувань посувається, відтак швидко відвідавши Академію і базу головної команди, мчимо в гори. До вершини Чумбулак можна дістатися лише канатною дорогою, єдина можливість для розмови з Анатолієм - у кабінці. Часу вистачає, канатна дорога входить до числа чотирьох найдовших канатних доріг світу.

- Анатолію, чому "Кайрат"?
- Варіантів продовження кар'єри було вдосталь. Але якось мій товариш по збірній, мені каже, є президент "Кайрата", хотів би з тобою поговорити. Ми з ним зідзвонилися. Президент каже, чого я тобі буду по телефону розповідати, пояснювати. Сідай на літак. Прилітай на день-два, в нас гра в неділю буде. Граємо з "Астаною", це дербі вважається, дербі двох столиць. Приїжджай все подивишся. Ну що мені проблема сісти з Пітера, 4.5 години польоту і подивитися? Прилетів. І побачив, яке тут ставлення до команди. І мені це нагадало "Шахтар", коли я переходив туди на початку своєї кар'єри. Є амбіції, є бажання, але поки нічого глобального не зроблено. Є натхнення, база, дитяча Академія, фани приходять на матчі, команда хоче прогресувати, плюс грають в єврокубках. Тому в такій команді можна отримувати задоволення від роботи. Тому я подивився гру, "Кайрат" до речі переміг 2:0, і я сказав - добре, поїду назад, сяду і буду обмірковувати. Днів 4-5 думав і вирішив переходити в "Кайрат".

- Була інформація, що тобі пропонували в "Зеніт-2". Граючим тренером!
- І це також було. Але там тривали довгі правові та чиновницькі битви в кабінетах на тему того, чи грати "Зеніту-2" в Першій лізі, і скільки в нього, згідно регламенту Першої ліги російського футболу, має бути легіонерів. Я ж там - легіонером вважаюся. І поки вони там все це довго віршували, засідали РФПЛ, РФС, я паралельно вів перемовини з "Кайратом". І коли вже нібито в "Зеніті" з'ясувалося, що я можу бути заявлений, як легіонер, за "Зеніт-2" і "Зеніт" може вести зі мною в цьому плані перемовини щодо нового контракту, я вже вибрав "Кайрат". Я вже тоді навіть поговорив з президентом "Кайрата", з головним тренером - Владіміром Вайссом.

- А про що з Вайсом розмовляли? Чим він тебе мотивував?
- Та мене чим мотивувати? (сміється). Я давно вже замотивований. Тут досить молода команда. 21-23 роки переважний вік гравців. Є ще один нюанс в заявці, що в стартовому складі повинен грати гравець молодіжного складу. Обов'язково! І його може поміняти також лише гравець молодіжного складу, до 21 року. Тому в заявці мінімум 2 молодих гравця мають бути. Тому тренер має враховувати цей фактор. Тому ми сіли поговорили, в мене є досвід, натхнення і бажання. Обговорили з тренером мою роль в команді. Що потрібно молодим гравцям допомогти розвиватися, підказати десь, підслухати, бо тренер є тренер. Мені треба бути прикладом для молодих гравців. Після таких довгих розмірковувань, після зважування плюсів і мінусів, які я завше прокручую в голові в таких випадках, я прийняв пропозицію клубу в особі його президента. Якого, до речі, теж звати Кайрат! Отакий збіг цікавий!

- Ну і була розмова з Михайлом Фоменком? Ти радився з ним?
- Я з багатьма людьми радився, перш ніж прийняв це рішення. Зокрема і з Фоменком. Для мене дуже важливою була його думка, як головного тренера збірної. Так я з ним радився, розповідав йому всі мої варіанти, які я мав на той момент.

- Не можу оминути історію з відвідуванням тобою шпиталю з українськими військовими і подальшу реакцію на це з боку вболівальників "Зеніта" в Інтернеті.
- Та навіщо про це згадувати? Вже стільки про це говорили. Я вже 10 разів це коментував, 100 разів відповідав. Я зробив, що вважав за потрібне. Я не маю ні перед ким звітуватися. Все! Я пишаюся тим, що моя Батьківщина - Україна. Я був українцем, ним і лишаюся і за свої вчинки теж відповідаю.

- З боку партнерів в "Зеніті", в клубі, нічого не було з цього приводу? - Щоб я не зробив, в клубі завжди піджартують. Це нормальні робочі стосунки в команді. Я так само жартую. Є наприклад голкіпер в "Зеніті"
- Лодигін. Він жив в Греції, грає за збірну Росії, я йому кажу - ти не росіянин, а граєш за збірну Росії. Він каже я - росіянин. Я йому – та який ти росіянин. Ти справжній грек! І так жартуємо (сміється).

- Хтось може сказати - Тимощук грав за "Шахтар", "Зеніт", "Баварію" а тепер – "Кайрат". Мовляв, це крок назад!
- Якби я звертав увагу на все що пишуть в Інтернеті, в мене мабуть дуже голова боліла. Для мне основне мої почуття, розумієш! І те, що я бачу, відчуваю, з ким порозмовляв, вірю своїм очам. Ти ось теж бачив базу? Інфраструктуру? Вчора, упродовж останніх багатьох років був повний стадіон (матч-відповідь кваліфайн-раунду Ліги Європи "Кайрат" - "Црвена Звєзда" 2:1 - автор.). Іде розвиток. Завжди легше діставати задоволення від своєї роботи в тій обстановці, коли всі умови створені для цього. Так було на старті розвитку моєї кар'єри. В мене тоді була пропозиція від "Динамо" Київ. Але подивившись на амбіції, на напрямок і прагнення президента Ахметова, я тоді довірився своїм відчуттям і вибрав "Шахтар". Так і зараз я теж довірився своїм відчуттям. Тут президент теж живе футболом. Живе. Переживає. Натхненно на це дивиться, постійно заходить в роздягальню, з гравцями спілкується. Його ставлення до будь-якого гравця, який тут перебуває, підсилює його натхнення. Тому для мене це також було важливо. На даний момент і до кінця свого контракту, я не думаю що буду про це шкодувати.

- Коли ти вперше прийшов в "Зеніт", то за короткий відтинок часу став капітаном. Тут може повторитися така історія?
- Що стосується капітанської пов'язки, це ніколи не було для мене метою. Типу, все, я буду тут капітаном, і тільки це. Моя робота максимально плідно, ефективно допомагати команді. Тому я думаю головне для мене та довіра, яку треба показати людям, що я можу допомогти команді плідно розвиватися і йти вперед.

- Чим вразив Казахстан? В побутовому плані, культурному?
- Те, що очікував і розповідали, справді, Алмати дуже красиве місто. Дуже по-європейському створений, дороги, гори, чисте повітря, тому місто залишило досить приємні враження.

- А якісь традиції? Кумис пив?
- Ні, ще ні. Найближчим часом.

- Скуштуєш?
- Ну так як напій спробую, бо чув в ньому є алкоголь, а я ж алкоголю не п'ю.

- Сім'я як ставиться, що ти вибрав Казахстан?
- Сім'ї непросто звісно. Коли на дітях сконцентровано все - ходять в шкоду, на танці, і т. д., коли є цей побут важко отак - чик і відрізати все це. В Пітер сім'я 3-4 рази приїздила, як буде тут - не знаю ще. Думаю умови тут будуть створені мною для сім'ї. Дуже сумую за дітьми, за сім'єю. Але вірю, все буде добре.

- Які особливості контракту? Що надає клуб "Кайрат"?
- Та це хіба особливості. Цим хіба вже когось здивуєш? Квартира, автівка, це вже норми для професійного гравця. З авто ще не визначився. Перше моє завдання - знайти житло. Тиждень я живу в готелі, просто не маю часу на пошук житла. Не хочу селитися в перше-ліпше, збираюся проглянути всі запропоновані мені варіанти особисто. Ну от сам подивись, приїхав - два тренування на день, наступного - знову два тренування. Далі - медогляд, встав о 7 ранку, закінчили о 13:00, потім знову тренування. В команди - заїзд, в мене знову тренування. Сьогодні ось вам даю інтерв'ю, півдня на це пішло. Часу - мало, важливо налаштувати свій побут. Коли команда не грає в єврокубках - погано, коли грає - мало вільного часу. Все що стосується клубу, все йдуть назустріч, всі побутові умови, щоб я себе комфортно почував.

- Як ти себе в 36 почуваєш. Наскільки ігрового ресурсу, відчуваєш ще маєш?
- А тобі скільки?

- 37.
- Ну от ти наскільки себе почуваєш? Ти ж – активний, веселий, скільки я тебе не знаю, ти завше кудись рухаєшся. Біжиш щось робиш.

Так і я себе почуваю фізично досить добре. Не боюся фізичної роботи, технічної роботи, практичної роботи. Вже за ці роки, які я в спорті, привчив себе до порядку, до розпорядку команд. Я тут в "Кайраті" навіть, на тестах, велосипед крутив, вони подивилися кажуть: "Витривалість! Дуже висока!". Я їм кажу: "Ви що думали, я навіть не сумнівався!". Та, в мене було три тижні паузи. Я стартонув насичено, по два тренування в день,. Може на 100% форму ще не набрав. Але через матчі буду набирати форму. Тренер пообіцяв, випустить на найближчий матч. Рахуй, 6 днів і потрібно вже показувати гру. А я тобі розповім турнірні особливості місцевого чемпіонату - грають чемпіонат, потім очки перших 6 команд діляться навпіл і вони між собою ще по дві гри грають. Такий собі плей-офф за чемпіонство і місця в єврокубках. Ми відстаємо на 4 очка від лідера - "Актобе", далі плей-офф.

- Якщо "Кайрат" вийде в груповому турнірі Ліги Європи, з яким українським клубом ти хотів би там зустрітися?
- Ну слухай, тут варіантів небагато. "Динамо" в ЛЧ, "Шахтар" - теж.

- "Дніпро" вже в груповому турнірі ЛЄ.
- Ось. Я лише хотів сказати, що з тих команд, де найбільше друзів чи гравців по збірній – "Дніпро". І фіналіст останнього розіграшу, на жаль, лише - фіналіст, з "Дніпром" було б цікаво. Але мені було би цікаво з будь-якою командою з моєї країни зіграти. Звісно в груповому етапі ЛЄ.

- А які плани у Кайрата на сезон?
- Потрапити в груповий турнір Ліги Європи, на даному етапі розвитку команди, це вже буде велике досягнення. Чому ми бачимо на 1 раунді кваліфікації повний стадіон? Тому що вболівальники тут ще голодні до єврокубків. Вони розуміють що таке для "Кайрата", команди з Казахстана, грати відбірні матчі. І переграти, хто б що не казав, але це – "Црвена Звєзда", гарна команда. Те що я бачив вчора, в сербів дуже гарний підбір гравців. Їхнім мінусом було те, що у них не почався чемпіонат. І це зіграло ключову роль в протистоянні. І добре що "Црвена" вилетіла і "Кайрат" далі пройшов. Президент "Кайрата" розуміє, що наразі від команди, яка будується, від молодої команди, ставити високі досягнення в єврокубках дуже важко. Але він прагне цього. Так, щоб це був стабільний клуб не лише в себе в чемпіонаті, а й на євроарені.

З афіші недільного матчу - "Кайрат" - "Кайсар" саме українець закликав фанів прийти на трибуни. Як сам зізнався, тренер планував його випустити, а от побачити Анатолія з капітанською пов'язкою це був сюрприз. Суперники українця не шкодували, посередині першого тайму Тимощук зустрівся болючим ударом ліктем. Вже після гри поділився, деякий час перед очима все пливло, важко було іноді координуватися. Але відіграв усі 90 хвилин а потім і поспілкувався з нами.

- Як пов'язка капітанська дісталася?
- Це потрібно тренеру подякувати. Він одразу на установці сказав, я радий що в нас такий гравець з'явився, тому я вирішив дати йому пов'язку, щоб його підтримати. А потім я вже поговорив з постійним капітаном "Кайрата". Кажу йому, як вийдеш я тобі віддам, щоб ти себе почував нормально. Він каже, та не треба, не треба.

- Суперники іноді грали жорстко проти тебе!
- Це ж футбол. Добре що дають грати, мені імпонує такий стиль гри, навіть як б'ють нічого страшного. Головне, що я не боюся таких, такої боротьби і налаштований на таку боротьбу. Радий, що зіграв 90 хвилин, щоб набрати якісь фізичні кондиції, впевненості на футбольному полі. Треба більше грати. На даний момент це для мене було головне.

- Ти грав чітко на позиції. Стандарти не виконував, на кутові не ходив.
- Є завдання тренера. На підборі, позаду. На підборі залишаю того, хто сам дисциплінований і в кому немає сумнівів, що він виконає свою роботу. Тому займав свою позицію, яка була поставлена мені тренером.

- Яке враження від атмосфери на стадіоні і місцевого футболу?
- Підтримували мене трибуни, дякую їм за таку підтримку, скандували моє ім'я, дякую їм за це. Хоча було не дуже багато вболівальників, але я думаю це зміниться найближчим часом, з досягненням наших цілей, за допомогою матчів єврокубків. Вважаю, казахський футбол на старті свого підйому. Не все швидко робиться, але є натхнення, є бажання, що все правильно робиться. В нас хороша команда і це дає мені впевненість, вболівальників на стадіоні щоразу більшатиме.

Костянтин Андріюк, Алмати