Григорий СУРКИС: "Згурский любое дело всегда доводил до конца"

Віце-президент УЄФА Григорій Суркіс прийшов попрощатися з Валентином Згурським, після чого розповів, які спогади у нього залишилися про цю видатну людину:

- Валентин Арсентійович думав не сьогоднішнім днем, а дивився на багато років вперед. Його роки мерства в Києві припали якраз на той час, коли він очолював раду мерів союзних республік Москви і Ленінграда. Скажу вам відверто, бути мером в той час, коли Москвою керував Промислов, варто найвищої оцінки його інтелектуального і творчого потенціалу, професійного рівня і досвіду. Усі його достоїнства важко перерахувати. Кількість його учнів, працюючих і сьогодні на благо України, величезне. А його роль у футболі - це лише маленький сегмент, адже Валентин Згурський був людиною величезного масштабу, і, думаю, протягом довгих років, а, може, й десятиліть ті люди, які вміють цінувати добро, будуть тепло згадувати про мера міста Києва.

- Він часто бував та трибунах стадіону під час матчів «Динамо», тоді багато питань вирішувалися там?

- Згурський якраз не був кон'юнктурником, він був людиною, яка, взявшись за будь-яку справу, була йому безмежно віддана і він міг вирішити будь-яке питання з користю. Напевно, це і було основою його сутності, характеру та вміння творити. Сьогодні творення і руйнування йдуть поруч. Багато людей не віддають собі звіт в тому, що вони роблять. Їм здається, що це щось добре, а насправді - руйнують. Так ось Згурський відрізнявся від багатьох якраз тим, що він умів бачити і постійно давати ковток свіжого повітря тій справі, за яку він брався. Напевно, і його заслуга, і колишнього першого секретаря ЦК компартії України Щербицького, з яким вони працювали рука об руку, і який так само беззавітно любив київське «Динамо», як і він, у тому, що вони робили добро для клубу. Адже команда була візитною карткою України та міста Києва. Якраз у роки мерства Згурського «Динамо» і завойовувало свої найвищі нагороди і досягало найбільшого успіху як на союзному рівні, так і на міжнародному.

Особисто я працював з ним в міськвиконкомі, мені пощастило співпрацювати з ним у відтворенні втраченого реноме «Динамо» вже за часів незалежної України, тому можу про нього сказати тільки добрі і теплі слова, як про людину, яка, повторюся, взявшись за справу, завжди діяла за принципом: «Взявшись за гуж, не кажи, що не дуж».