Анатолий Коньков подвел итоги своих первых ста дней во главе ФФУ
Виповнилося 100 днів з моменту обрання на посаду очільника Федерації футболу України Анатолія Конькова. Президент ФФУ підбиває перші підсумки своєї діяльності в бесіді з прес-службою Федерації.
— Анатолію Дмитровичу, виповнюється 100 днів з дня Вашого обрання президентом Федерації футболу України. На Ваш погляд, що вдалося зробити за ці дні?
— 100 днів це короткий термін, щоб говорити про вагомі результати, але сама цифра зобов'язує підбити певні підсумки. Нажаль, я змушений почати з мінорної ноти, оскільки цей період ознаменувався невдалим стартом головної команди нашої країни. Я добре розумію ступінь відповідальності, який лягає на мої плечі у зв'язку з цим, адже саме за результатами виступів першої збірної дають оцінку Федерації та українському футболу в цілому. Саме тому, я хотів би принести свої найщиріші вибачення вболівальникам за незадовільні виступи національної команди та запевнити їх в тому, що ми зробимо все, що від нас залежить, щоб рівень та якість гри збірної радували прихильників футболу в нашій країні. Ми не чарівники, але, повірте, ми вчимося та працюємо, щоб дарувати радість головному ГРАВЦЕВІ нашого футболу − нашому вболівальнику.
Не зважаючи на невдачі, у нас є нехай і маленькі, але успіхи та перемоги. Я не буду перераховувати кількість матчів, проведених українськими збірними командами, різноманітних заходів, семінарів та нарад. Триває звичний робочий процес − зі своїми проблемами, питаннями та дискусіями. Життя Федерації після виборів не зупинилось. Завдяки планам та програмам, які були підготовлені попереднім керівництвом, у нас є великий об'єм важливої роботи, котра не терпить зупинки і яку не можливо відкласти.
Разом з тим, на мій погляд, нам вдалося за короткий термін зробити важливі кроки на шляху розвитку плідних і взаємовигідних контактів з професіональними футбольними клубами, що, погодьтеся, надзвичайно важливо в сучасних умовах розвитку футболу, де клуби відіграють все більш важливу роль.
По-перше, ми змогли вийти на прямий і безпосередній діалог з президентами та власниками клубів. Без сумніву − це успіх. Вперше в стінах Будинку футболу пройшла зустріч керівництва клубів Прем'єр-ліги з П'єрлуїджі Колліною, нехай і не всі перші особи змогли прийняти участь в ній. Головне, що вона підтвердила взаємну повагу та нашу готовність до відкритого діалогу навіть на таку гостру тему, як футбольний арбітраж. В цьому контексті хочу навести слова Ріната Ахметова: «Корисна зустріч, дуже цікава дискусія. Пан Колліна − харизматична людина, але головне, що він професіонал».
Продовжуючи тему контактів з клубами, хочу зупинитися на Тренерській раді ФФУ. Вперше за останні десять років, 14 з 16 головних тренерів команд клубів елітного дивізіону професіонального футболу країни зібрались разом, приїхали до Федерації футболу, щоб обговорити ряд важливих для українського футболу питань. Я не вважаю, що ця радянська традиція − як писали деякі видання − в нинішніх умовах неефективна. В першу чергу, сам факт спільного діалогу надзвичайно корисний. Ми ставимо завдання створити ефективну платформу для подальшого розвитку вітчизняного футболу і, погодьтеся, головні тренери команд Прем'єр-ліги відіграють в цьому питанні далеко не останню роль.
Безумовно, формат і методи роботи Тренерської ради будуть змінюватись в процесі «експлуатації». Ми з вами повинні розуміти, що без робочого і прямого діалогу з клубами, Федерації, комітету збірних команд і головному тренеру національної збірної буде непросто вибудовувати ефективну систему підготовки команди. Тому цей орган не повинен відігравати лише формальну роль.
На завершення цієї теми, я хочу відверто сказати, що ми не будемо сповідувати принцип «рівновіддаленості». Мені набагато ближча позиція максимально наближення до всіх клубів України − ми хочемо почути кожного і працювати з усіма на спільне благо. Адже сильні клуби − сильна збірна. Рекордні результати українських клубів цієї осені на європейській арені говорять про високий потенціал нашого футболу, та необхідність тісного та плідного співробітництва між клубами і збірною − адже саме клуби готують футболістів.
— В своїй передвиборчій програмі Ви наголошували на важливій ролі розвитку масового та дитячо-юнацького футболу. Які кроки Федерація зробила у цьому напрямку?
— Я не відкрию таємницю, якщо скажу, що запорукою розвитку найпопулярнішого в нашій країні спорту є сильні та глибокі корені, такі як дитячий, юнацький та масовий футбол. Саме тому, ми повинні будувати футбольну піраміду на міцному фундаменті. В базі даних німецького футбольного союзу зареєстровані 8 мільйонів жителів, котрі регулярно займаються футболом. Нажаль, Україна поки не може похвалитися такими високими показниками, але ми повинні прагнути до цього.
Разом з тим, сьогодні в Україні масовий футбол розвивається зовсім не з нульової позначки. За минулі роки у цій сфері було зроблено немало. Але не зважаючи на це, важко не погодитись, що розвиток дитячо-юнацького і масового футболу потребує серйозних фінансів, і тут нам не обійтись без допомоги держави. За минулі 100 днів наша команда спільно з фахівцями спортивних університетів, профільного міністерства та практиками на місцях, з урахуванням різноманітних думок і пропозицій, в тому числі і з регіонів, підготувала концепцію Державної цільової соціальної програми на період з 2013 по 2017 рр. «Футбол України: здоров'я, престиж та єдність нації». Сподіваюсь, реалізація цієї програми дозволить нам вийти на новий рівень стандартів якості в цій надважливій, для будь-якого національного футболу, області.
Звичайно, ми приділятимемо велику увагу розвитку інфраструктури масового і юнацького футболу, адже ні для кого не секрет, що наш футбол відчуває серйозний дефіцит в тренувальній інфраструктурі. Ми хочемо підтримати дитячого тренера − підвищити престиж його роботи, створити умови для ефективної мотивації та озброїти його сучасними тренувальними методиками. Не підлягає сумніву твердження, що саме дитячий тренер є найважливішою фігурою у підготовці конкурентоспроможного футболіста.
— Яка ситуація з реорганізацією управлінської структури Федерації?
— Іде послідовна, кропітка і, що не менш важливо, спільна робота з нашими партнерами з всесвітньовідомої компанії «PricewaterhouseCoopers». Нажаль, на адресу Федерації лунає постійна критика через співробітництво з PWC. Щиро не розумію, чому необхідно піддавати сумніву доцільність пошуку шляхів підвищення ефективності роботи системи управління національної асоціації. В решті решт, досконалість не має межі. Тим більше, що футбол, який існує у сучасному глобальному світі, давно перестав бути лише наймасовішим видом спорту і перетворився на серйозний бізнес, який потребує глибокого аналізу та постійної модернізації.
Зараз я ще не можу назвати конкретні зміни, що відбудуться в структурі Федерації. Разом з тим, ми будемо намагатися зробити все можливе, щоб максимально використати існуючу ефективну практику управління в головному офісі українського футболу, і при цьому привнести в неї найкращий світовий досвід, щоб зробити наш футбол більш конкурентоспроможним, що напряму залежить від ефективності керівництва ним.
— Неможна обійти увагою одне з найгостріших питань сьогодення — призначення головного тренера національної збірної України.
— Дійсно, це вкрай болюча тема, котра викликає постійні дискусії серед вболівальників і фахівців. Дійсно, певною мірою можна погодитись з критикою на нашу адресу. Нам не вдалося швидко і безболісно знайти заміну Олегу Блохіну. Деякі кандидатури, котрі ми розглядали з усією серйозністю, встигли прийняти інші пропозиції.
В жодному разі не виправдовуючись, мені б не хотілось говорити про обставини відставки Олега Володимировича, більше того, я щиро бажаю йому успіхів. Я лише закликаю всіх бути об’єктивними. Призначення головного тренера для національної збірної − це надзвичайно важливе питання.
Нам потрібен сильний тренер, який не лише вирішить наше головне завдання, його поки що ніхто не відміняв, − вихід до фінальної частини Кубку світу ФІФА 2014, − але й зможе працювати на перспективу. Ми не боїмося відповідальності і будемо її нести, але потрібно глибоко вивчити питання. У нас є кошти, є умови для роботи будь-якого тренера, і тому не має сенсу поспішати.
— Завершується рік, завершилася перша половина футбольного сезону. Що Ви побажаєте в Новому році вболівальникам, футболістам, тренерам, всім, хто живе футболом?
— Перш за все − здоров’я і сімейного благополуччя! Нехай оминають вас травми, невдачі та поразки. Нехай всіх супроводжує Фортуна! Нашим клубам, які кваліфікувалися до весняної частини єврокубкового сезону, я побажаю досягнення максимальних результатів. Нашим збірним − перемог і ще раз перемог! Хай прийдешній 2013 рік стане для українського футболу роком успіху. Я вірю в це, і працюватиму разом з моєю командою, щоб зробити нашу з вами спільну мрію реальністю.