Все в тумані...

Просто фантастика! Звичайно це не про гру ДК. Її знову не було, та мабуть, київський уболівальник вже помаленьку починає забувати про неї. Я про стадіон і про шалену підтримку. Звичайно до фанатів претензії є, їхнє піротехнічне шоу, ледь не зірвало гру, але в загальному підтримка була шалена. Все ж таки вміють на Заході вболівати. Вболівати по справжньому, інколи це виходить за рамки розумного глузду, але це емоції, які важко вгамовувати, коли ти всім серцем з командою і з головою у грі. Надіюсь у другому колі Карпати таки врятуються від вильоту, адже шкода втрачати таку колоритну команду, з такими вболівальниками. Мабуть, це просто, якась полоса не везінь, адже потенціал цієї команди величезний і по сьогоднішній грі не скажеш, що грали аутсайдер УПЛ і її лідер. Складалось враження, що це фінал кубка, або вирішальна битва за чемпіонський титул. Ось так друзі потрібно підтримувати улюблену команду. Ну і стадіон, дійсно шикарна арена появилась у місті Лева, хтось із заздрості скаже якусь нісенітницю, та це його право, а я вражений. Чимось стадіон нагадує «Стенфорд Брідж», ось такий стадіон хотілось би бачити в Києві, футбольний стадіон. Ну і підтримку, не хочу нічого сказати поганого в сторону наших уболівальників, частково і вони робили цю ейфорію на трибунах, але хочеться саме таке бачити в Києві. Дуже вибагливий в Києві фанат, не вміє робити собі свята, адже це свято для Вас, для Нас любі друзі, для Нас, але кожен повинний починати з себе, тому тут я зупинюсь…
Мабуть, при такій грі і такій ситуації в клубі, де все в тумані уболівальники теж розгублені. Хочеться стабільності, хочеться змін, хочеться яскравої гри, хочеться знову великих перемог, щоб продовжувати Величну історію клубу… Можна зараз зарядити кучу запитань, але кому їх адресувати, президента все влаштовує, а якщо так, значить нікому наша думка не потрібна. Ми нікому не потрібні! Нас ігнорують.
Але мені все одно, я люблю ДК і не зважаючи на ігнор продовжу писати свої думки, бо я хочу тільки найкращого для Динамо. Хочу і мрію про зміни. Правда туман не хоче розсіяюватись так швидко, як це відбулось на Арені у Львові.
Що до гри ,то збоку Динамо її не було. Ідеє став героєм, але герой це дуже гучно, адже грав він жахливо. Карпати мені сподобались більше. Але не повезло їм в цей вечір, хоча справедливості ради, вони заслужили навіть на перемогу. Та, мабуть, навіть поразка не змінила б ситуації, бо її вперто не хочуть міняти.
УПЛ йде на канікули, а нам ще залишилась одна гра з Макабі. В яку я не вірю. Свій шанс вийти із групи ми вже втратили. Що принесе нам Зима невідомо. Густий туман чи яскраві промені сонця!? Віра, як маленький вогник надії, жевріє десь в глибині душі, але вона згасає і кожна нова нотка дає їй надію, але на що і сам не розумію.
З вірою в краще! До перемог і до променів слави, за якими ми вже так заскучали!

Дякую за увагу! Залишайте Ваші думки…