Ілля ЗАБАРНИЙ: "Луческу попросив змінитись"

Свого часу "Борнмут" заплатив "Динамо" за трансфер Забарного 24 мільйони фунтів стерлінгів, але тепер вартість гравця оцінюється набагато вищою. До речі, останнім часом українця навіть пов'язують із можливим переходом до "Реала", який відчуває гостру нестачу центральних захисників.

Ілля Забарний – ніжний гігант. Людина, чия широка і потужна статура, здається, зовсім не відповідає її м'якому характеру, - йдеться у матеріалі.

- Коли я тільки почав грати, був надто добрим на полі. Тодішній тренер "Динамо" Мірча Луческу навіть сказав мені: "Тобі треба бути сильним, тобі треба бути страшним". Мені довелося перестати бути надто добрим, - згадує Забарний.

Мені 22 роки і доводиться протистояти набагато досвідченішим суперникам. Щоразу мені потрібно вчитися більшому, щоб завтра бути кращим, ніж учора. Це єдиний спосіб опинитися на вершині.

- Заба став дуже, дуже надійним, - вважає головний тренер "Борнмуту" Андоні Іраола, каже Іраола. - Іноді ми не усвідомлюємо, наскільки він молодий. Він не говорить надто багато, але коли він це робить, то доводиться слухати. Коли йому що сказати, це зазвичай важливі речі.

Забарному був один рік, коли його батьки розійшлися. Ілля – середній із трьох братів, він жив із усією родиною в одній кімнаті. Його мати та вітчим, якого він тепер називає батьком, обидва працювали у сфері медицини, і він каже, що міг би стати лікарем, якби не захопився футболом.

Забарний висловлює величезну подяку своїй матері Галині. Тепер він розуміє, як складно їй було виховувати трьох хлопчиків за таких обставин, і його успіх гарантував, що їй більше не доведеться працювати.

"Вона цього заслуговує", - каже він. "Вона дала нам усе".

Спочатку займаючись бойовими мистецтвами, Забарного було зараховано до академії київського "Динамо" у віці 12 років. У 15 років він зрозумів, що у нього є шанс досягти успіху. У 18 років він уже грав у Лізі чемпіонів та за збірну України.

Життя Забарного незмірно змінилося з того часу, як він переїхав до Борнмута в 2023 році. "Два роки тому я ховався в бункері, — каже він. — Це було схоже на підвал, і ми йшли туди в пошуках безпеки, щоб перебувати там годинами. Тепер я живу прекрасним життям і дуже вдячний за нього тим людям, які борються".

Не потрібно багато часу, щоб зрозуміти, що у Забарного у голові домінують дві теми. Перша – конфлікт в Україні. Друга — саморозвиток: Забарний хоче стати кращим, і він, очевидно, вірить, що може це зробити.

Забарний вивчає інших захисників і, за його словами, особливо цікавиться роботою Вірджила Ван Дейка.

– Мені подобається, як він грає. Я дивлюся, як він рухається полем. Коли я граю проти когось, я спостерігаю за ним і навчаюсь. Я маю простір для вдосконалення. З кожної гри я намагаюся витягти щось, що допоможе мені рости. Я молодий, але хочу більше, бо в душі я лідер. Я хочу бути лідером.