Микола МОРОЗЮК: "Не на екран Гармаш і Хачеріді – круті пацани, добрі люди, щирі. А те, що вони неадекватні дурники – у них є свої хрущі в голові"

– Як взагалі капітанити таких гравців як Гармаш чи Хачеріді?

– Та дуже легко.

– Завжди чуєш Гармаш або Хачеріді – там горбиль, там неадекватність. Не знаю, чого так.

– Та ні, це просто такі специфічні люди, з якими треба знати, як себе вести. Мені, напевно, трошки пощастило, тому що я їх знаю дуже багато років. Знаю, як Хачеріді прийшов, пам’ятаю тільки в «Динамо».

– У футболі місце таким людям?

– Чому ні?

– Бандюганський вид спорту, треба ригати, бігти.

– Ні, ну вони бійці.

– Коли у футболіста в голові є трошки інше – важко з ним? З людиною можна говорити, з футболістом – вже важче.

– Розумієш, вони такими теж не просто так стають. Десь є певні такі кордони в житті і в футбольному житті. Те, що я особисто зумів відслідкувати по цих двох: знаєш, коли ти десь злітаєш, десь тебе піднесли туди на якийсь «рівень Бог» – можливо, частково десь зіркова хвороба, і що тобі все можна, ти можеш собі щось дозволити. Але в інших моментах ти бачиш зовсім інших людей.

В цей самий момент, коли Хачеріді пішов з «Динамо» – кар’єра пропала, пропав як гравець. Гармаш був зі мною в Туреччині. Це два кардинально різних Гармаша – в «Динамо» і в Туреччині. І це я говорив їм, коли був ще в «Динамо. Можливо, деколи, коли вони мене виводили, я собі говорив.

Але вони класні пацани. Саме головне – не на екран це круті пацани, добрі люди, щирі. Це те, за що я їх люблю. А те, що які вони неадекватні дурки – у них є хрущі свої в голові, – сказав Морозюк.