Журналіст: "У "Динамо" звикли жити за мірками гранда та кивати на історію. Але зараз за європейськими мірками - це скромний, провінційний та заштатний клуб"
Журналіст та коментатор Віктор Вацко у програмі "Вацко Live" висловився про нинішнє становище "Динамо".
– Десять років тому "Динамо" грало на рівні групи Ліги чемпіонів. Але за цей час дуже багато змінилося. І у європейському, і в українському футболі. В Україні за останні півтора роки багато що змінилося на катастрофічно гірший бік. На мою думку, одна з найголовніших проблем "Динамо" у тому, що всі обертаються назад. Кивають на історію. 1999 року виходили до півфіналу Ліги чемпіонів, у 86-му чи 75-му вигравали єврокубок. Але це було давно.
Нині інший час. Інші вимоги до футболу та діяльності клубу. І ці вимоги якраз продиктовані часом. Це якщо говорити просто та доступно. Десять років тому річний бюджет "Динамо" становив 100 млн доларів. Може, 120-130 млн. Футболісти тоді на ринку коштували вдесятеро дешевше, ніж зараз. До "Динамо" хотіли їхати гравці із зарубіжжя. Кажуть, наразі бюджет "Динамо" 20-25 млн. Клуб не може купити нормального футболіста на проблемну позицію. П'ять років шукали центрфорварда. Так i не знайшли. Дякувати Богу, з'явився свій Ванат. Не можемо купити центрального захисника.
Зараз "Динамо", як і будь-який інший клуб України - це скромний, провінційний та заштатний клуб за європейськими мірками. Давайте дивитися правді у вічі. І щоб такий клуб був успішним, має бути якісно збудована система клубної роботи. Якісний та професійний менеджмент. Відповідальність за той чи інший напрямок. Не кум, сват, друг чи колишній гравець, а якісні професіонали насамперед.
Має бути якісна селекційна та дитячо-юнацька робота школи чи академії. Правильна робота на трансферному ринку з погляду своєчасного продажу футболіста та грамотної реінвестиції у кількох нових гравців. Проблема в тому, що "Динамо" цього не має. Керівництво та власники "Динамо" звикли жити за стандартами гранду з необмеженими за мірками України фінансовими можливостями. Із колосальним політичним впливом у високих кабінетах футбольної влади. У "Динамо" не можуть перешикуватися. А клуб наразі вже далеко не гранд.
Наведу найпростіший приклад. Мене постійно запитують про трансфери "Динамо". А ви замислювалися над тим, хто зараз у клубі спортивний директор? Хто планує трансферну політику? Знаючи, що Циганков та Забарний стоять на продаж, хто має на столі список реальних кандидатур футболістів, які підходять клубу за профайлом? Хто приймає рішення про купівлю чи продаж того чи іншого гравця? Хто контролює скаутів та напрямок селекції? Хто постійно контактує з агентами? Хто ухвалює рішення на користь клубу? Хто з боку клубу контролює роботу головного тренера? Або Луческу апріорі не може помилятися лише тому, що він Луческу. Це найпростіші питання. Але відповіді на них для "Динамо" складні. Вболівальникам потрібно прийняти сьогоднішні реалії у світовому футболі та "Динамо", щоб скоригувати свої вимоги. Так, як було 10-20 років тому, якщо і буде, то нескоро.
