Вінісіус ЖУНІОР: "Я не припиню танцювати, чи то на Самбадромі, чи то на "Бернабеу", чи де завгодно"

«Поки колір шкіри буде важливішим за блиск в очах — буде війна. Ця фраза витатуйована на моєму тілі. Це завжди зі мною в моїй голові. Це ставлення та філософія, яку я намагаюся застосовувати на практиці в житті.

Вони кажуть, що радість їх дратує. Радість від перемоги темношкірого бразильця в Європі дратує ще більше.

Але моя жага до перемоги, моя посмішка, мій блиск в очах вартують більше за це. Ви навіть не можете уявити наскільки.

Я став жертвою ксенофобії та расизму, але нічого з цього не з'явилося вчора. Кілька тижнів тому почали криміналізувати мої танці, але ці танці не мої. Їх також виконували Роналдіньо, Неймар, Пакета, Грізманн, Жоау Фелікс, Кунья. Вони належать бразильським виконавцям фанку та самби, виконавцям реггетону та чорношкірим американцям.

Ці танці символізують культурне розмаїття світу. Прийміть це, поважайте це. Я не збираюсь зупинятись робити це.

Я з дуже бідної країни, де люди не мають доступу до освіти, і в багатьох випадках у людей немає їжі на столі.

Зазвичай я не висловлююсь публічно, щоб відреагувати на якусь критику. Мене критикують — я мовчу. Мене хвалять — я мовчу. Бо працюю. Багато працюю. На полі та поза ним.

Я розробив програму, яка допомагає навчатися дітям у державних школах без фінансової допомоги від інших. Я створюю школу зі своїм іменем. Я зроблю набагато більше для освіти. Я хочу, щоб наступні покоління були готові, як і я, до боротьби з расистами та ксенофобами.

Сценарій завжди закінчується вибаченнями та «мене неправильно зрозуміли». Але я повторюю це для вас, расисти. Я не перестану танцювати. Чи то на Самбадромі (широкий проспект у Ріо-де-Жанейро - прим.), чи то на «Бернабеу», чи де завгодно», — сказав Вінісіус.