Блогер про гру збірної України: "Ми або надто все ускладнюємо, або надто спрощуємо: балансу поки що немає"
Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі розбирає гру збірної України у спарингу з "Есполі".
Брешуть, шо з Конго ДР спаринг зірвався, тож є сенс згадати гру без легіонерів АПЛ у наближеному до основи складі.
Емполі 1:3 Україна
xG графік
Гра доволі дивна з огляду на значну купу цікавих епізодів. Склалося стійке враження, що грали ми без поправки на суперника. Тобто вийшли відпрацювати максимально можливою без Миколенка, Зінченка та Ярмоленка основою поставлену задачу, але зовсім не скеровану до конкретних реалій та умов.
Негативу можна знайти чимало, але хз: можливо то такий план? 103 втрати - це забагато, враховуючи лише 47.98% володіння. У середньому за рік ми грали з 91.17 втратами, але частіше контролюючи м’яч (54.85%). Найбільше втрачав улюбленець Петракова Караваєв (15, але треба говорити чесно, що більше половини під час виконання вертикальних передач); трохи менше в Циганкова (14); а далі Мудрик з Яремчуком (по 12); в ЛЗ Матвієнка 10 і теж багато під час передач вперед (не надто підготованих).
Програли в поверненнях м’яча, довше за суперника захищаючись: 79:81. Найбільше відбирань в Матвієнка та Степаненка - по 12, в Забарного - 9, а в Караваєва - 8.
Білд-ап (те, що мало ним бути) конструювали максимально обережно. Степаненко фактично вивели з активної пасової гри, віддавши завдання лише відбирати.
Точність пасів команди вперед 72.78%, що на 5% нижча за середньорічну. Два основні канали доставки вперед в ланцюгах Попов - Матвієнко (4) та Забарний - Караваєв (3) працювали не надто активно. Тож часто доводилося сідати нижче Матвієнко та Караваєву (рідше), отримуючи м’яч вони отримували і канали для просування далі:
⁃ в Матвієнка 11 передач вперед на Мудрика та 8 на Шапаренка
⁃ в Караваєва 6 на Циганкова
Що прикметно, так це 0 передач вперед Попова на Степаненко та лише 1 в Забарного. Тут наче логічно, бо інколи Степаненко опускався нижче до пари ЦЗ, але і поперечних від Попова Степаненко НЕ отримував, а від Забарного лише 1.
Тож з поперечними не усе так просто: ми виконали їх на ~52 менше, ніж зазвичай! При цьому варто відзначити майже повну підсумкову тотожність:
⁃ 541 пас за гру з Емполі загалом
⁃ 543.49 в середньому за рік
Від гріха подалі Степаненко від м’яча усунули (отримав лише 33 передачі): Піхальонок 46 за 83 хвилини, в Шапаренка 65! Тобто гра зсунулася на трикутники на флангах, як в найкращі часи. Напевне таку ж історію можна чекати і з Шотландією.
Після того, як Конопля під тиском спрямував м’яч до центру з Гладбахом було зроблено висновки. Через центр перші кроки з Емполі активно не робили, центр вмикався вище, якщо фулбеки не втрачали м’яч.
Матвієнко такий собі захисник, але в пасовій грі він найкращий в країні. І головний підсумок цієї гри, що сьогодні в нас немає третього ЦЗ для трійки. Нікому віддати роль страхуючого, а Забарний не так само вправно починає атаки, як Микола. Тому на 99% переконаний, що не варто чекати трійку із Шотландією.
Напевне ви розумієте, що 6.04 (!) xG на двох це забагато. За схожих умов із Шотландією може й не поталанити. У трьох поєдинках захист виглядає надто вразливим, тому будь-які гойдалки атака на атаку нам на користь не підуть. Ці ігри довели, що створити попереду моменти ми можемо за різних обставин, але діапазон того, як ми можемо пропустити не менш широкий. Проблеми з білд-апом створюють самі лише труднощі. Ми або надто все ускладнюємо, або надто спрощуємо: балансу наразі немає. Чи додадуть його Миколенко та Зінченко? На відповідь залишилось чекати менше 10 днів.