Блогер: "Ванат - крутий. Це по-перше, по-друге і по-третє. Але..."

- Владислав Ванат

Позиція вінгера, як тимчасове дієве вирішення проблеми

В студії ТТТ про це говорив, тож тримайте декілька цифр для більшої наглядності. Проблема Ваната і десятків тисяч українських дітей в тому, що юнацькі команди фактично грають без півзахисту та контролю. Це позбавляє їх будь-якого реального уявлення про футбол, як гру. Малі просто не розуміють його інтенсивність на дорослому рівні.

Владислав - крутий. Це по-перше, по-друге і по-третє. Але йому не поталанило більшу частину своєї кар’єри тренуватись і грати під Морозом. Дубль Динамо переважно грав у теніс, це напряму має відображення на грі Ваната.

Просто подивіться на колосальну різницю у залучені до пасової гри. На молодіжному рівні (як і в 99% українських нападників) він не зміг познайомитись з принципом безперервності, його нервова система не змогла, бо не отримувала потрібного для розвитку навантаження:

- отримував лише 9.1/90 передач

- сам виконував 12.2/90 передач

Зверніть будь-ласка увагу на такий показник як єдиноборства за нейтральний м’яч - коли він не перебуває під контролем жодної із сторін. Дуже часто ці ситуації трапляються між нападником та захисником після спроби боротися за довгі передачі, якими в Мороза грішили. Обидва майже одночасно намагаються ним заволодіти, але не вдається, доводиться проводити «другий раунд» за відскок.

Так ось, у Ваната досить часто такі історії траплялись, він вступав до 4.1/90 дуелей за т.з. «втрачені м’ячі».

А тепер погляньте на смішні цифри дуелей в захисті (2.64/90), повернення м’яча (1.92/90) чи перехоплень (1.17/90).

Тобто, фактично Ванат з 90+ хвилин матчу грав десь 90-100 секунд.

Секунд 60 на відкривання та гру в атаці, і ще з 30 витрачав на боротьбу за відскок від початкової точки дуелі із захисником. Решту часу проводив в очікуванні у моря погоди.

Дід не з тих, хто вітає таку інтенсивність. Йому потрібні гравці, що дають більше енергії.

Я дуже зневажливо ставлюся до коментаторів, що постійно поринають у роки дитинства та порівнюють Ваната з Піппо. У 2022 вже закінчився той романтичний футбол, де було можливе існування на полі гравця, який «усю гру може бути непомітним, а потім одним дотиком вирішити долю зустрічі» (с). Він живе лише у спогодах 45+ річних любителів ностальгії.

Владислав, мабуть, один з найкращих у своєму віці в Україні, якщо не найкращий у всьому, що стосується руху. Вчитись безперечно є чому, бо дуже часто не віддає якісну передачу в доволі простих ситуаціях. Умовний Буяльський дійсно розуміє гру, тому і віддає якісно, і відкривається отримувати саме там, де це потрібно. Владислав вміло читає захист, коли чекає пас, але якщо неточно та невчасно віддає партнеру, то не всі уроки геометрії вивчено, не всі принципи засвоєно.

Роль ЦФ в Динамо діда суттєво відрізняється від того, чому Ваната привчали на юнацькому рівні. Йому складно через велику кількість незвичних речей, в т.ч. і в пасовій грі та захисті. Дуже схоже, що дід дійсно мудрий тренер. Він не ставить його, як деякі, одразу з поїзда на Аякс, а дає молодому нападнику в якості вінгера отримати неоціненний досвід більшої інтенсивності залучення до гри (товариські зустрічі 2022 року):

- 20.23/90 отриманих передач

- 26.14/90 виконаних

Помітно знизилась кількість дуелей за нейтральний м’яч до 2.27/90, бо зникла необхідність постійно приймати довжелезні передачі. При цьому просто нереально зросла кількість повернень м’яча з 1.92/90 до 5.00/90! Стало більше дуелей в захисті та перехоплень.

Тобто, що ми наразі маємо:

- Ванат знайомиться із грою у більш інтенсивному вимірі, якого не знав раніше

- тренер допомагає йому отримати неоціненний досвід, при цьому надаючи змогу демонструвати свої найкращі риси (пошук позиційних посилок захисту, високу динаміку та вміння читати захист), як це з блиском проходило у Вербича свого часу

- більш того, ставлячи на фланг тренер, допомагає гравцеві замаскувати його слабкі сторони, які проглядаються в центрі, та дає час їх зрозуміти та підтягнути

Тож з Владиславом ми маємо можливість сподіватись на щасливий кінець, бо і якості сильні є, і ставлення діда до футболу більш мудре, ніж в Potato Pepa. Приклади Шапаренка, Буяльського, Забарного чи Сироти мають надихати. Поки все йде до того, що Ванат може бути корисним набагато більше, ніж ті півтори хвилини до яких його привчили, - написав Смоловий у своєму телеграм-каналі.