9 грудня 2021 11:55
3

Блогер: "3а півтора сезону можна щось фундаментально зрушити на рівні Прем'єр-ліги, а на рівні Ліги чемпіонів - лише косметику поправити"

Блогер Михайло Смоловий почав аналізувати матч Ліги чемпіонів "Бенфіка" - "Динамо" (2:0).


- XG графік


Суспільство продовжує рефлексувати з ноткою ностальгії про союз. Зустрів у стрічці кілька постів, що Динамо не грає в «динамівський футбол». Бум і більше не зустріч таких постів. На дворі не 1975-й, а закінчується 2021-й: пора відпустити минуле, почати жити сьогоденням, щоб керувати своїм майбутнім. Але ні, ми будемо згадувати ще 50 років і міркувати про невідповідності гри радянському ГОСТу...


Ми живемо в новій реальності, де діють нові закони. Ніхто не помітив, що в цій ЛЧ відразу 3 (!) команди пройшли групою етап з 6 перемогами?


До цього за всю історію турніру було тільки 7 таких випадків...


Ми чекаємо більшого, але чи заслуговуємо ми більшого? Що ми робимо для цього? Нічого!


В Україні до футболу ставляться як до цирку для незаможних, як до чогось соціального. На Заході - це бізнес. Ми до цієї ідеї далекі навіть на рівні теорії.


Бенфіка зробила гру за 30' хвилин. Тут у нас був момент Циганкова, ну, і боротьбу виграли (32:27), в іншому погано:


- трохи більше володіли м'ячем (53.8%), але робили це жахливо (3 торкання в чужому штрафному проти 10)

- 33 втрати (7 Вербич, 6 Гармаш, 5 Циганков, 4 Тимчик, по 3 у Сидорчука і Буяльського)

- поступилися у відборах / підборах(21:24), але здійснили на 1 перехоплення більше (10: 9)


Бенфіка нещадно різала нас дрібним фолом (7 штук за 30 хвилин), не давали навіть прийняти м'яч.


Потім господарі дізналися рахунок матчу Барселони, скористалися подаруночком Вербича і попустилися. У решту 66 хвилин вони завдали всього 3 удари на 0.07 xG.


У нас м'яч тримався набагато більше (67.93%), але ми вистраждали лише 8 ударів на 0.30 xG.


І темп сильний, і тривалість середнього володіння на рівні 6.13 передач, навіть точність норм (89%), а моментів з категорії big chances, як був у Циганкова - 0.


Після другого голу Бенфіка сіла нижче, тому ми вигравали у відборах / підборах (54 на 41) після 30' хвилини. Опір вже не був колишнім, як на старті.


І слід вести мову не в контексті «Динамо», а в канві «Бенфіка здала».


Після другого голу змінився і розклад у боротьбі:


- на старті (30 хвилин) лідирували ми

- після стартового відрізка (31' - 90'+) вже домінувала Бенфіка (73 на 56)


Суперник став у позиційну оборону біля своїх воріт (31' - 90'+) і виграв топові 70.37% дуелей у захисті:


- Рафа Сілва креативник, але коли потрібно, то забрав 7 з 9 дуелей

- ЦЗ Алмейда-6 з 7

- новий друг Вербича Жілберто-5 з 7

- ЦЗ Отаменді-4 з 5


Динамо розігналося і...вбилося об стіну. Ще раз:


- 66 ' хвилин в кінцівці матчу у нас найвищий темп переміщення м'яча (18.9)

- достатня кількість передач в середньому володінні, щоб щось створити (6.13)

- найбільш коротка довжина передач в сезоні на цьому відрізку (16.85 метрів)

- 23 (!) торкання в чужій штрафній (після 3 в перші 30 хвилин) при 16 глибоких передачах і навісах

- але народити момент в таких умовах для нас проблема, то удар поганий, то пас, то Буяльський пропускає невидимому партнеру...


І знову повертаємося до витоків. Чи винні футболісти, що до 18 років вони росли на бей-беги, потім частина з них на трохи застала Реброва і іспанців, після чого майже у всіх 3 роки бульбабола в резюме?


3А півтора сезону можна щось фундаментально зрушити на рівні УПЛ. На рівні ЛЧ - лише косметику поправити.


Я, наприклад, розумію: ніщо не береться з нізвідки, і ніщо безслідно не зникає. Закон збереження енергії. Клас 7 або 8.


Для породистого бий-беги у нас є тільки Тимчик, Антюх, ну, і трошки Лєднєв з Кулачем. Вони модельно ввібрали в себе цю структуру. Решті цей рух не підходить, вони вже почали рухатися в напрямку позиційного футболу. У короткі терміни ми нічого змінити не можемо, тому потрібно продовжувати. Keep going. Trust the process.


Шлях Шерифа з 15 африканцями/балканцями/латиносами (заради єдиної за 100500 років ЛЧ) навряд чи знайде схвалення суспільства, навіть якщо ІМС виділить під перебудову гроші, - написав Смоловий у своєму телеграм-каналі.



Бум и надеюсь больше не встречу таких постов.
Вижу только 2 пути. Точнее 3.
Первый - аналог пути Шерифа. Скауты ищут молодых ноунеймов с нужными задатками, они проходят обкатку и пытаются показать, то что мы хотели бы увидеть. Шериф набрал в этой ЛЧ 7 очков, что очень достойно. Продолжит выступления в еврокубках, пока Динамо будет выяснять отношения с очередными минтаем и мойвой.
Второй - примирение с нынешними еврокубковыми неудачами и ставка на отдаленное будущее, максимальное вливание средств в академию, которое позволит в будущем создать команду типа Будё-Глимта, которая будет насиловать Рому, Шахтер и прочие такие помойки.
Третий - делать вид, что помаленьку занимаются всем, но по факту не делать ничего. Я не знаю внутренней кухни подготовки тренеров-методистов, но поездка на двухнедельную стажировку в Аталанту кажется какой-то сомнительной (если не будет продолжения обучения), учитывая менталитет наших граждан.
Как вы понимаете, скорее всего, будет выбран именно третий вариант, в результате будем наблюдать нынешнюю картину на протяжении ближайших 15 лет. Затем Суркису стукнет 78. Найдутся ли желающие финансировать Динамо дальше - тот еще вопрос, но это уже другая история.
Для меня что первый, что второй вариант были бы примлемыми. Гарантий нет никаких ни в первом, ни во втором случае. Но если ничего не делать, то есть железобетонная гарантия, что результата не будет. Как говорил Майкл Джордан: "Я могу принять неудачу, но не могу принять бездействие".
С.С.Ребров показал Игорю Михайловичу путь улучшения команды через использования испанских тренеров в молодежной системе, но ИМС это не зашло, поэтому мы и дальше будем жить в парадигме из крайности в крайность