Блогер: "Ми просто не виживаємо при такому футболі, в який хоче грати Петраков. На дворі не 70-е і не 80-е, потрібна ротація, яка вимагає розуму і фантазії"

Блогер Михайло Смоловий в своєму телеграм-каналі розбирає гру збірної України проти Боснії та Герцеговини.

Україна 1:1 Боснія

Усереднені позиції, розподіл атак і передач

Лицемірством були розповіді, як добре ми вміємо брати очки і обходитися без Малиновського і Зінченка. Чому? Це життя одним днем. Це вже визнав навіть Петраков: без Зінченка і Малиновського не залишилося жодного повноцінного гравця такого масштабу, щоб замінити Шапаренка. У Фінляндії ще якось вистачило здоров'я відіграти, але другий матч показав, що ми не можемо перемагати без ротації, без Зінченка і Малиновського на дистанції. Ми просто не виживаємо при такому футболі, який хоче грати тренер. На дворі не 70-е і не 80-е, потрібна ротація, яка вимагає розуму і фантазії. А що з першим, що з другим у нас великі проблеми.

Ось візьмемо Шапаренко. У петраболі у нього дуже важлива роль, як і в Динамо діда - він «пружинка». З фінами він головний плеймейкер з 6 ривками з просуванням на додачу. З Боснією ще 4 ривка, сумарно більше немає ні у кого.

З Фінляндією він зіграв одну з ключових ролей визначальних темп. І там ми загнали його, там ми загнали всіх 18.37 передачами в хвилину і найбільш короткими передачами у всьому відборі (17.4 метра).

У Львові кожна передача стала довшою на 2.28 метра! Кожна передача проти Боснії на 2.28 метра довша, ніж проти фінів! Це спочатку знижує темп - м'яч довше долає відстані. А тут ще накладається, що легені виплюнули в Гельсінкі.

Підсумок: збірна видає найгірший темп з матчу з Іспанією (1:0, в Києві). Тоді було 13.34 передачі в хвилину, зараз трохи краще - 15.29.

Само собою, що в такому ритмі супернику було легше відбивати наші атаки. З'являється час перебудуватися, стягнути сили і готуватися приймати нас.

Голу Ярмоленку передувала атака в 100500 передач. Ми близько хвилини, якщо не більше, володіли м'ячем.

Та й взагалі в перші 30 хвилин темп відповідав адекватному (16.72 п/м), а володіння тривали в середньому 7.3 передачі. І у Боснії всього 2 безпонтових удару за стартові 30 хвилин гри (0.07 xG). М'яч у нас, супернику їсти особливо нічого.

Але тут нас поступово починають наздоганяти:

- 18 проведених атак через Ярмоленка з 25 у матчі з фінами
- ривки Шапаренка, його підвищена оборонна і пасова робота в Гельсінкі
- обсяги Яремчука, де він лідер по Пасах у фінальну третину і дотиках у штрафному фінів

М'язи чотирьох головних футболістів володіють IQ і компетенцією "закисляются". Плюсуємо до трьох ще й Циганкова, все таки:

- 2 асисти в спарку
- 3 передачі під удар на 1.23 хА в спарку

Найбільш розумні гравці функціонально більше не вивозять, за справу беруться інші (з 31' по 75'):

- темп провалюється до 14.09 п / м
- за володіння у нас тільки 3.94 передачі

У ці 45 хвилин (31' - 75'):

- у нас 5 (!) контратак, але жодну ми не доводимо до удару
- ми частіше втрачаємо (46 на 40 у Боснії)
- ми не можемо більше відбирати (26 на 41 за Боснією при близькому % володіння)
- ми не можемо більше боротися (42 на 50 за Боснією, зливаємося в атаці-виграли лише 8 з 36)

Не виходить вже нормальна гра в пас, а незручні передачі провокують боротьбу, яку програємо. Втрачати. Повертати володіння сил вже немає. Агонія.

Підсумок цих 45 хвилин: у Боснії 10 ударів проти 1 нашого. А на початку заключної 15-хвилинки ми пропускаємо...

Діставати нікому. Петраков каже, що Булеца і Сікан кудись стукають. Мабуть в кришку труни наших амбіцій.