Чому претензії до Петракова не за адресою

Від любові до ненависті-ну, ви в курсі. Ті, хто після перемоги над Фінляндією був готовий на руках носити Олександра Петракова, зараз дружно його поливають за нічию з Боснією і Герцеговиною.

Вчорашні затяті прихильники "ефективного вертикального футболу" тепер обурені тим, що збірна України грає від оборони проти "якоїсь" Боснії, яка навіть на Євро-2020 не їздила.

Але ж раніше з такими суперниками ми не просто вміли регулярно справлятися-ми домінували, ми їх душили, ми їм нав'язували свою гру. Згадайте, міцні Чехію і Словаччину в Лізі націй, потужну Сербію в кваліфікації Євро-2020, та хоча б Фінляндію в Києві – не якби у Миколенка помутніння розуму в кінцівці, ми б теж говорили про заслужену перемогу на тлі впевненої гри першим номером.

Зараз збірна України грає по-іншому. Це не добре і не погано-шлях до перемоги може бути різним. Боснії українці забивали в стилі "команди Шевченка", а Тимчика виводили один на один вже в стилі "команди Петракова".

Інша справа, що всі прекрасно розуміли, як збірна гратиме при нинішньому тренері. Хіба для когось у футболі було секретом, що Петраков грає від оборони з усіма (ну, майже з усіма)?

Хіба для когось було секретом, що він з тих тренерів, хто іноді більше прислухається до інтуїції, довіряє "чуйці", а не цифрам та іншим аналітичним даним?

Хіба для когось було секретом, що він крутий у спілкуванні з підопічними і навряд чи зміниться на посаді наставника національної команди?

Хіба були якісь передумови вважати, що він різко стане іншим? Та й чому він повинен був стати іншим? Все, що він робив раніше, приносило йому успіх...

Тому до Петракова не може бути ніяких претензій! Він ставить збірній України той футбол, в який завжди вірив. Він працює з гравцями в тій манері, в якій завжди працював. Він спілкується з пресою так само, як і завжди.

Його професійний профіль був відомий задовго до призначення в національну збірну. І якщо у нього зараз щось виходить не так, як ви на це сподівалися, питати потрібно з тих чи точніше з того, хто стоїть за всім цим-президента УАФ Андрія Павелка.

Саме Павелко влаштував цирк з відходом тренерського штабу Андрія Шевченка після успіху на Євро-2020. Саме з вини Павелка збірна отримала тренера - причому лише тимчасового - за пару тижнів до відновлення кваліфікації ЧС-2022.

І саме Павелко жодного разу публічно не підтримав свого ставленика в складні часи. Після Казахстану і Чехії – тиша. Зате згадайте, скільки було Павелко після Франції і Фінляндії: тут вам і "солідна премія", і "фартовий костюм", і "кращий подарунок на день народження", і "особиста ініціатива щодо карток ФІФА" (ось це рівень для глави Федерації і члена виконкому УЄФА!).

А ось зараз Павелко, як завжди, піде в тінь, кинувши на розтерзання іншого. Тому що знає: кожен раз, коли з його вуст прозвучить слово "Петраков", йому теж рикошетом "прилетить" від вдячних уболівальників.

Але ми-то прекрасно розуміємо: претензії до Петракова зовсім не за адресою! Вірний адресат знаходиться на п'ятому поверсі Будинку футболу.

Петракову ж хочеться щиро побажати, щоб, незважаючи на всі складнощі і перешкоди, для нього і для його команди через місяць все склалося найкращим чином. А далі подивимося...

Влад білий