Блогер: "Не можна пройти повз "підвищення" в статусі Забарного на один окремий матч"

Блогер Михайло Смоловий в своєму телеграм-каналі розбирає гру "Динамо" з "Олександрією".

Динамо 1:0 Олександрія
Усереднені позиції, розподіл атак і передач

Мабуть, найбільш проблемний ігровий аспект, якщо намагатися шукати косяки. Динамо володіло м'ячем більше середнього, але виконало лише на 9.37 передач більше звичного. Звідси висновок, що темп не був найвищим. Перевіряємо і бачимо невелике просідання:

- 16.98 передач на хвилину володіння по сезону
- 16.6 в матчі (17.23 до перерви/6.48 передач за середнє володіння і 15.87 у другій половині/4.02 передачі за середнє володіння)

Не варто все спихати на втому, як не варто і заїкатися про серйозні наслідки тиску (~9 PPDA). У другому таймі Динамо стало поспішати, що точності не сприяло:
- 66 точних передач вперед на 131 поперек до перерви (1.98)
- 53 точних передач вперед на 94 точні поперечні після (1.77)

Не останню роль в зім'ятому темпі після перерви зіграли свистки арбітра: 22 фоли, 7 ЖК (+1 КК) за тайм. Прямого впливу в показнику темпу в них немає (вважається чисте час), але з ритму паузи по 2 хвилини здорово вибивають. Засікали за таймером заміну Олександрії в компенсований час - вона з'їла 40+ (!) секунд! Потім чорти піднімають Буяльського! Самі ж час вбивали...

Не можна не помітити аномально низьку точність передач двох наших ЦП:

- Сидорчук-59% (84% по УПЛ цього сезону)
- Андрієвський-64% (75%)

Обидва віддали багато неточних конструктивних передач, якими хотіли поліпшити ігрову позицію.

Можливо, це інструмент компенсації пасової роботи відсутнього Шапаренка. Андрієвський, наприклад, замінював (як міг) його бігову роботу - 6 ривків з просуванням. Динамо пробувало не звалюватися виключно на фланги, що, напевно, добре. Але в лідерстві Андрієвського (5) і Сидорчука (4) в втратах в центрі поля нічого хорошого немає проти команди, яка крім контратак нічого не вміє.

Рекорд втрат ми встановили у фінальній третині - 63 (49.14 у стартових 7 турах). Тут лідирує Буяльський (12 штук).

Віталія дуже часто шукали (мішень 20 передач з просуванням), а він навіть в умовах обмеженого простору примудрявся знаходити прийом (7 торкань у штрафному майданчику). Знаходив і конвертував в 1 удар плюс 3 ключові передачі (0.89 хА в сумі).

Не можна пройти повз "підвищення" в статусі Забарного на один окремий матч. Що так само вплинуло на дистрибуцію в цілому. Зазвичай Сирота у них там за старшого, але проти Олександрії Ілля перевершив Шабанова в творчих пасових метриках: віддав більше передач вперед (24 - 21), більше точних довгих (3 - 0), більше в останню третину (16 - 7), більше з просуванням (14 - 7). Плюс у Іллі найкраща дистанція просування в забігах.

Безліч пауз, явно не випадкова орієнтованість ЦП грати вперед частіше (можливо інструмент компенсації Шапаренко), поспіх в кінці через слабку реалізації, накопичилася втома і зросла роль Забарного. Мабуть, найбільш значущі моменти дистрибуції: Динамо трішки частіше прагнуло покращувати ігрову позицію, ніж це трапляється зазвичай.