"Мама всегда ожидала, что я буду играть за Украину". Килман - о футзальной карьере, которая закрыла двери в команду Шевченко

"Я починав грати у футзал з 14-ти років, а у футбол – з 6-ти. Раз на тиждень я йшов на тренування з футзалу. Якось я пішов у парк біля дому тренуватися з батьком, мене побачив якийсь чоловік і запросив тренуватися з однією лондонською командою.

Я завжди хотів стати футболістом, а грав у футзал, бо думав, що це допоможе мені у футболі. Коли мені було 16, мене запросили у збірну Англії з футзалу. У 18 я зіграв першу гру. Тоді ж я грав у футбол у 5-й лізі Англії за одну з молодіжних команд, але не знав, чи зможу стати футболістом. Навіть коли я виступав за збірну Англії, то все одно хотів отримати шанс у великому футболі. Чесно, я навіть не думав, що буду грати на якомусь рівні у футболі. З'явився шанс зіграти за Англію – я скористався ним.

Коли мені сказали, що англійський футзал може стати проблемою, якщо я захочу грати за іншу країну, то я не думав, що це якось вплине і стане проблемою. Моя мама завжди очікувала, що я гратиму за Україну, коли я ще був маленький. Зараз я про це не думаю, бо не знаю, що відбувається. Побачимо.

Шевченко мені телефонував і запрошував у збірну України. Я не думав, що це колись трапиться, це було приємним сюрпризом для мене. Для мене велика честь грати за Україну, адже там живе моя сім'я і народилися мої батьки, а в збірній дуже хороші гравці. Коли я був маленький, можливо, думав про Англію, але про Україну думав теж.

Я стежу за матчами України – там швидкі футболісти, які добре поводяться з м'ячем. Три слова, які першими асоціюються з Україною? Шевченко, вареники, Хрещатик", – сказав Кілман у ефірі YouTube-каналу Влади Седан.