Ростислав ЯЩИШИН: "Кое-кто уже похоронил "Карпаты". Чтобы клуб не умер, мы должны найти инвестора"

Виконавчий директор львівських «Карпат» розповів про пошук інвесторів та майбутнє клубу.

– Ми не раз заявляли про те, що земельні ділянки стадіону «Україна» є ключовим фактором продовження життєдіяльності «Карпат»: Почесний президент не розглядає доцільності подальшого фінансування Клубу без отримання цієї землі в довгострокову пільгову оренду. Наголошу: в оренду. Ми не просили подарувати нам цю землю. Крім того, Місто було захищено величезною кількістю різноманітних запобіжників, на випадок, якби «хтось хотів там будинки зводити» абощо. Нагадаю для чого нам потрібна була ця земля: для того, щоб на місці існуючого неефективного стадіону створити сучасний зручний спортивний комплекс з істотною складовою комерційної інфраструктури. Це мав би бути перший з елементів так званого «компенсаційного механізму», котрий дозволяв би Клубу бути самоокупним. У результаті, Клубу землю не оформили навіть під самою чашею стадіону: депутатський корпус нам відмовив у цьому. До обговорення питання тренувальних полів взагалі мова не дійшла.

Навіть затвердження детального плану території по стадіону «Прогрес», який, нагадую, є приватною власністю ТзОВ «КПФ «Карпати» ще з 2002 року і територія якого зафіксована у цьому ДПТ саме як стадіон, а не торговий центр – і те провалили. Натомість, депутати запропонували передати корпоративні права, цитую: «у власність територіальної громади Львова». Що ж, раз так вирішили – гаразд. Необхідні документи Клуб підготував, однак виникло наступне питання: не зрозуміло кому саме передавати ці права?

Що робити далі? Можна, звичайно, продовжувати цю гру у «пінг-понг» з міською радою, можна шукати винних, але досить! Ці маневри можуть тривати безкінечно (як наприклад з 2006 по 2009 рік, коли Клуб чотири рази «ходив» коригувати містобудівне обґрунтування, допоки від міста не «прийшло» «передбачити організацію руху між Стуса і Зеленою у підземному варіанті»). Я не хочу і не буду цього робити. Досить воювати, бо переможця у цій війні не буде. Поки хтось «жуватиме попкорн» і спостерігатиме за «красою гри», поки ми будемо займатися дурницями і розводити демагогію, поки будемо доводити один одному в кого «грубша» любов до «Карпат» – самих «Карпат» може не стати, бо час невпинно спливає.

Зараз необхідно залишити всі чвари в минулому, наступити на горло власному гонору і просто врятувати клуб, який цього потребує як ніколи. Я готовий підписати усі необхідні документи про передачу частки Управляючої сторони в будь-який момент. Зважаючи на те, що Місто не хоче чи не може взяти клуб на утримання, ключове питання на даний момент – пошук нового власника. Це має бути людина, яка любить футбол і любить або полюбить «Карпати», яка буде продовжувати робити те, що протягом останніх 20 років робив Петро Петрович Димінський. В кожної людини настає момент, коли вона каже «досить». Він раніше чітко заявляв: «Буде земля в оренді, створимо потужний інвестиційний проект – буде фінансування. У протилежному випадку – ні». Тому зараз, щоб клуб не помер, ми повинні знайти інвестора.

– Якщо припустити, що землю все-таки дадуть...

– Нам її вже не дали, час втрачено. Звичайно, напишемо заяву на наступну сесію, поки є шанс і дозволяє Закон, ми будемо й надалі переконувати депутатський корпус. Якби народні обранці не потонули у цьому популізмі і ухвалили б рішення про ділянку чаші, потім про верхні і нижні поля, стадіон «Прогрес», ми б мали інвестиційно-привабливі аргументи для інвестора, а також, відповідно, і фінансування для Клубу. Всі про це чули і це знали: і Андрій Іванович, і депутати.

– Яким чином має відбутися процес передачі клубу?

– Компанія «Менділ Лімітед», яка володіє 50% статутного капіталу Клубу, що відповідно до так званої акціонерної угоди між його учасниками, дає їй право управляти Клубом, доручила мені вести переговори з метою продажу її частки за 1 гривню. Згідно з акціонерною угодою між двома учасниками Клубу, якщо один з них бажає відчужити свою частку, він спершу повинен повідомити про це іншого учасника і запропонувати ці ж умови. Якщо цей інший учасник у місячний термін не скористається своїм правом, то перший може продати свою частку. Пропозиція була надіслана ще у липні минулого року: час на відповідь давно минув, тому юридично учасник Клубу, що здійснює управління, може безперешкодно продати належні йому корпоративні права у ТзОВ «КПФ «Карпати» за 1 гривню будь-якому інвестору (і для цього не потрібні «дозволи» від загальних зборів учасників клубу). В ухвалі міської ради вказано, що корпоративні права мають бути передані безкоштовно – «пробачимо» цю 1 гривню і буде безкоштовно. У мене є всі повноваження і документи, усе готово – Клуб налаштований на переговори. Пропонуємо багатьом потенційним інвесторам, контактуємо з ними, звертаємося з пропозицією допомогти клубу і дати йому нове життя. Якщо хтось бажає забрати Клуб, але не отримав офіційного листа-пропозицію, то мій номер телефону знайти не проблема – я на зв’язку цілодобово.

– Якою є ситуація з другим інвестором, що володіє іншими 50% акцій клубу?

– На 16 березня заплановано чергові (щорічні) загальні збори учасників клубу, куди запрошено представників обох компаній – учасників Клубу. Ми чекаємо на те, що представники компанії «Крісал Холдингз» з’являться і ми сядемо за стіл переговорів. Проблема в тому, що протягом восьми років такі збори не відбуваються через відсутність другої сторони.

– У вас раніше відбулася розмова з міським головою. Про що ви домовилися?

– Ми неодноразово спілкувалися з Андрієм Івановичем – він прекрасно розуміє нашу ситуацію. У перерві матчу «Карпати» – «Дніпро-1», в неділю, відбулася, мабуть, найбільш продуктивна і конструктивна розмова. Це була навіть не розмова, а окреслений план дій – все ж Андрій Садовий за стільки років на посаді міського голови має дуже багато знайомств та контактів. Він може нам реально допомогти у пошуках нового інвестора. З іншого боку Місто може стати учасником «Народної команди», про яку багато років тому мріяв Петро Димінський: шляхом внесення до неї комунального майна – того ж стадіону «Україна» та іншого. Ідея ж була яка: по 25% «акцій» мали мати «місто», «область», «вболівальники» та інвестор. Місто і область мали формувати свою частку майновими вкладами, вболівальники (через свою громадську організацію) і інвестор – гроші. На жаль, ця ідея не знайшла свого шляху. Забувати про неї не варто, але зараз створювати такий проект банально нема часу. Зараз потрібно просто врятувати клуб. Якщо ми цього не зробимо, то не буде з чого створювати «Народну команду». Хіба що хтось може пробувати йти шляхом створення нового суб’єкта футболу з подібним брендом, але це вже будуть не ті «Карпати». І тут треба пам’ятати про «правило трьох років УЄФА»: будь-ласка, пограйте спочатку на область, в аматорах, потім – друга ліга, потім – перша ліга...

– Чи вистачить клубу фінансового потенціалу протриматися до кінця чемпіонату?

– Я вже казав, що ми перейшли у режим жорсткої економії. У нас ще є певні ресурси для утримання клубу, проте я поки не бачу як ми «справимось» з атестацією на наступний сезон, і не можу гарантувати, що ресурсів вистачить до кінця чемпіонату.

– Якщо найближчим часом «Карпати» не знайдуть інвестора – що далі?

– Дехто вже поховав клуб і поставив хрест на ньому. Звичайно, можна спостерігати за тим, як «Карпати» повільно помирають. Однак я цього робити не буду. Поки клуб ще живий, я вірю в те, що хвороба – виліковна, його можна поставити на ноги, дати нове життя. Я буду працювати для того, щоб залучити нових інвесторів і зроблю все, щоб «Карпати» існували.