Руслан Малиновский об интересе "Ромы", сборной Украины и выдающейся сезоне "Генка"

- Як ставлюся до надмірної уваги з боку фанатів? У Бельгії так прийнято, наприклад. У нас тренери говорять, що спілкуватися з вболівальниками – це ваша робота. Звичайно, складно, коли ти щойно після тренування, весь спітнілий і втомлений, але треба приділити час фанатам, автографи роздати, фото зробити. Це приємно, і я намагаюся це робити. У Генку, в Бельгії, якщо гуляєш містом, то люди можуть просто підійти, побажати удачі та перемоги в прийдешньому матчі, але й сильно не нав’язуються. Культура в них така.

Я в Житомирі давно не був. Чув, що там розробили проект – вже стелять штучні поля, стадіони будують. Я сподіваюся, що футбол у місті та області розвиватиметься й надалі.

Перший виклик в збірну? Звичайно, був молодший. Коли граєш, отримуєш більше впевненості. Коли тренер тобі довіряє, дає шанс, то ти намагаєшся його використати. Показати себе з кращого боку. Але все приходить з досвідом. Мені вже 26! У такому віці вже не потрібно боятися грати. Треба брати ініціативу на себе, показувати зрілий футбол.

Андрій Шевченко говорив, щоб я не боявся приймати рішення. Думаю, що з приходом Шевченка команда додала в тактичному плані. Андрій Миколайович казав, що треба бути у відкритій позиції, завжди шукати вільні зони. Такі наче й незначні підказки, але це допомагає. З Чехією це допомогло.

У мене була невеличка проблема з гомілкостопом з грудня. Але треба було продовжувати тренуватися, грати через біль. Відчував біль при кожному сильному ударі. Треба було перетерпіти і тільки останні 2-3 тижні біль минув.

Ні в кого не вчився бити. Просто завжди відпрацьовував удар на тренуваннях. Генк проводить найкращий сезон за 11 років. Шкода, що капітан пішов в МЛС, у Торонто (Руслан має на увазі Алехандро Посуело, який в першому ж матчі за океаном відзначився дублем). Він був ключовою фігура в Генку. Був конфлікт з клубом, трохи неприємно. Але зараз все чудово – хлопці віддаються на 100%.

Тренування в Генку достатньо складні, довгі. Зазвичай, ми забивали м’ячі після 75 хвилини. 10 % додавали, а команда-суперник не встигала. Зараз навпаки, у деяких матчах, як із Шарлеруа, ми сідали після 75 хвилини і не вистачало 5-10 % додати, щоби забити м’яч. Я думаю, це все – втома. Ми зіграли 40 матчів, ще й Ліга Європи… Зараз хлопці відпочинуть.

Генк – дуже хороший клуб. Я це зрозумів ще з першого дня. Президент завжди спілкується з футболістами. У кінці сезону, думаю, всі матимуть серйозну розмову з керівництвом клубу. Якщо вони розуміють, що футболіст досяг якогось рівня, то не будуть його насильно тримати. Наприклад, була ситуація з норвежцем. Йому було 19. Він багато пропустив після травми, і його НЕ відпустили. Йому треба було показати себе, провести хороший сезон. Якщо добре проявить себе влітку, тоді його відпустять.

Чи шкодую, що я не пішов? Тоді не було особливо багато пропозицій. І в Генка було завдання потрапити в ЛЧ та виграти чемпіонат. Я порадився з дружиною, з керівництвом клубу, і вирішив залишитися.

Чув про інтерес Роми. Але зі мною ніхто не контактував. Були розмови, більше в пресі. Але конкретного – нічого. Я думаю, що якщо буде якийсь варіант, то можу порадитися і з Андрієм Миколайовичем. Він може дати дуже чудову пораду. Адже Шевченко грав у великих клубах на високому рівні.

Так, я завжди казав, що хочу грати в Англії. Я вважаю, що я б не загубився в команді середнього рівня.

У Бельгії дуже багато талановитих іноземців. У Генку населенння 50 тисяч, а на стадіон приходить 18-29 тисяч. У клубі вважають, що це хороший результат для регіону. Футбол в Бельгії – це свято. На стадіон ходять сім’ями! Бельгійці постійно читають газети. Обговорюють матчі, оцінюють…