СТАНДАРТная "Славия". Чего ожидать от соперника "Динамо"?

Автор Володимир Звєров

Завтра ввечері Динамо стартує у Лізі чемпіонів. Багато хто не сприймає кваліфікаційні раунди, як ЛЧ, бо ж до групового турніру ще дістатися треба. Належу до такої ж категорії. У четвертій кваліфікації пара Динамо-Славія виходить на переможця пари Стандарт-Аякс (Аякс, думаєте? Не впевнений). Але спершу треба щось зробити із празькою Славією – віце-чемпіоном і володарем Кубка Чехії.

Що таке Славія? Чи багато шансів у Динамо пройти її? Кого остерігатися найбільше? Ми могли мати більше інформації та відповідей, якби Славія зустріла Динамо, скажімо, рік тому. Чемпіони Чехії сезону 16/17 саме підписали Руслана Ротаня та Едуарда Соболя і стали ближчими до нас.

Українців у Славії зараз немає: Соболь повернувся з оренди до Шахтаря цього літа, Ротань ще взимку приєднався до Динамо. Окрім Ротаня, клуб розпрощався зі ще двома іменитими ветеранами: португальцем Данні і турком Халілом Алтинтопом. Чехи говорять, що від усіх іноземців чекали більшого. Ближче до кінця календарного 2017 року стало ясно, що тих, кому на трьох сто років, з команди приберуть.

Ветеранська чистка – справа рук дядька зі складним для нашого язика іменем Їндржих Трпишовські. Його призначили головним тренером перед Новим роком, коли вже було ясно – Славія не зможе захистити титул. Пражани після 16-ти турів програвали 14 очок Вікторії Пльзень. Рішення по ветеранах Трпишовські приймав не самостійно. Він діяв у парі зі спортивним директором Славії Яном Незмаром, який, власне, і привів Трпишовські слідом за собою. Незмара, гравця-легенду Слована з Лібереця, призначили спортивним директором клубу на початку грудня. А вже за два тижні він витягнув зі Слована і Трпишовські.

Є певна іронія в тому, що новий коуч прийшов на зміну Ярославу Шилгави, який тренував Слован у 2011-2014 роках (і у якого там грали Рибалка, Калітвінцев, Люлька, Морозенко і Бутенін). У Словані Шилгави працював з Незмаром, а тепер Незмар зайшов спортивним директором у Славію, а тренера звільнили. Але повернімося до футболу – календарний 2018-й, а з ним і друге коло чеської ліги Славія почала тяжко. Потрібний був час, щоб звикнути до нового стилю, де здорово підходить слово “силовий”. У 14 матчах команда набрала 27 очок і виконала план на весняну частину сезону – взяла срібло + виграла фінал Кубка у Яблонця 3:1.

Якою постане ця команда проти Динамо? Нинішня Славія – це першочергова ставка на бетон біля своїх воріт. У 30-ти матчах минулого чемпіонату червоно-білі пропустили лише 19 мячів. У середньому – 0.63 за гру. Коефіцієнт забитих – 1.67 за гру. Теж відносно небагато, але у чеській лізі цього вистачило. Жодна з команд тамтешнього чемпіонату не перебила показник у 2 голи в середньому за матч. У цій лізі виростають хороші захисники, і скаути з Італії і Німеччини регулярно списують свої блокноти, сидячи у кріслах на трибунах комфортних чеських стадіонів. Основний захисник збірної Чехії Павел Кадержабек у 2015-му поїхав зручним і близьким маршрутом Чехія-Німеччина, конкретно – Спарта-Хоффенхайм. І ліга вже вирощує як мінімум одну достойну заміну. Це Владімір Цоуфал, якого функціонери Славії витягнули цього міжсезоння зі, звичайно ж, Слована. Багато хто у Чехії вважає Цоуфала найкращим правим захисником чемпіонату і хорошим конкурентом на фланг збірної.

Славія не бере за основу контроль мяча. Її головна сила – контратаки. На флангах нападу швидкісні і технічно обдаровані гравці, від яких і залежить ефективність швидких виходів на чужі ворота. Їм не треба 5 шансів, щоб забити. Мірослав Стох – один із найкращих гравців чеської ліги, лідер Славії. Цього словака ви можете пам’ятати по матчах кваліфікації на Євро-2016 проти України. Стох нашим не забив, зате забив переможний іспанцям. Ремарка – іспанцям здорової людини, а не іспанцям ЧС-2018. Техніка, удар, уміння взяти на себе, коли припікає – це все про Стоха, мабуть, найнебезпечнішого гравця Славії. Все-таки, молодіжна академія Челсі і навіть кілька виходів на заміну в основі – безцінна річ. Обовязково відкрийте youtube і знайдіть гол Стоха за Фенербахче, за який він отримав приз Пушкаша (найкрасивіший гол року).

У центрі поля і в центрі уваги чеських ексрертів ще два важливі півзахисники. Гравець збірної Чехії Томаш Соучек – опорник, який часто добігає до штрафного і атакує зблизька, або ж прочавлює суперника на стандартах. У сюжеті в останньому Профутболі я акцентував увагу на голі у ворота Сігми. Але такі м’ячі – не основна чеснота Соучека. Він довгоногий опорник, майстер перехоплень, відбирань і підчищань. За стилем гри чимось подібний до серба Неманьї Матича. Інтерес Фіорентини – не просто так.

10-ка за номером і покликанням – Йозеф Гушбауер, ще один збірник. Любить і вміє починати атаки з глибини, іноді дуже легко обманює захисників суперників. Здорово вкладає м’яч на ноги і голови партнерів. Його 7 гольових передач – другий результат чеської ліги минулого сезону. Розумний, але іноді повільний. У ключовому матчі проти Вікторії він не встиг закрити єдиний гольовий удар суперника і Славія поступилася. Це, до речі, сталося під час гри першого кола – навесні удома Славія розібралася з пльзеньцями 2:0, але загальної картини турнірної таблиці це не змінило. Вікторія абсолютно справедливо стала чемпіоном.

Гушбауеру та компанії є на чиї голови подавати. Попереду капітан команди і її душа – Мілан Шкода. Золота мить Шкоди – гол за збірну Чехії хорватам на Євро-2016. Головою, не сумнівайтеся. Капітан дружить із нею у прямому сенсі. З 13 м’ячів минулого чемпіонату 5 він забив саме головою, з них 4 після стандартів. Якщо деталізувати – то три з кутових і один після штрафного. Шкоді 32, він уже не бігає як молоденький козлик, але нюхом відчуває, куди йти на м’яч. Опитані мною чеські колеги логічно віддають перевагу на місце форварда у старті Шкоді. Але якщо глянути на старт сезону, може виникнути сумнів. Шкода вийшов в основі на другий тур проти Карвіни (4:0, дубль), однак у першому та третьому турах – роти Сігми та Опави відповідно – виходив на заміну Станіславу Тецлу. Тецл швидший і теж добре стрибає, хоча й зростом “усього” 1.81.

Тут ми й переходимо до найважливішої частини.

Славія вирвала срібло чемпіонату багато в чому завдяки стандартним ситуаціям. 9 із 50-ти м’ячів пражани забили із самих лише кутових – вражаючий відсоток і ґрунт для роздумів. Коли твоя команда забиває 10-12 від усіх мячів після корнерів – це дуже добре. А яким культурним словом назвати цифру у 18%?
Враховуючи невеселу статистику Динамо на стандартах біля своїх воріт, а минулого сезону кияни так пропустили 40% від усіх м’ячів, це може стати великою проблемою.

Найбільшу загрозу з повітря несуть:
Соучек – 1 метр 92 сантиметри
Шкода – 1 метр 90 сантиметрів

Два центральні захисники Делі – метр 92 і Нгаджуї – метр 90. І навіть лівий хав Змрхал вимахав на метр 89.

До речі, про центральних оборонців. Пара Нгаджуї-Делі уже добре зігралася. Альтернативи за класом у запасі пражан немає. Точніше є, але Якою Югас ще нескоро

повернеться після травми.

Останні трансфери Славії, окрім вищезгаданого Цоуфала, спрямовані на швидку роботу з м’ячем попереду. Нігерійський здоровань Петер Олаїнке (1.88) прийшов юридично з Гента. А фактично в Генті він не грав, їздив по орендах. З румунської Універсітаті підписали вінгера Александру Белуце. Обидва уже виходили в чемпіонаті і навіть забивали.

Іще один момент – Славія карає за розслабленість. У березневому празькому дербі червоно-білі до 70-ї хвилини горіли Спарті 0:3, і зрівняли. Голи зі стандартів, голи на останніх хвилинах, ефективна реалізація – усе це наступний суперник Динамо Київ.

ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
Коларж – Цоуфал, Нгаджуї, Делі, Боржил – Змрхал, Гушбауер, Соучек, Сікора, Стох – Шкода