Катриэль САНЧЕС: "Меня поразило то, что "Карпаты" не остаются без поддержки даже в таких сложных погодных условиях"

– Як проходить твій процес адаптації?

– Можу сказати, що все гаразд. Правду кажучи, я дуже радий, що потрапив сюди. Я не знав, що мене очікує, коли вирушав в Україну. Однак зараз із впевненістю можу сказати, що я є частиною хорошого клубу.

– Цьогоріч у Львові дуже холодна весна. Тобі постійно доводиться боротися з погодою?

– Насправді мені ніколи не було так холодно, як у перші дні приїзду сюди. Я звик до іншого клімату (посміхається). Втім я вже встиг пристосуватися до холоду і навіть снігу. На щастя, зараз погода суттєво покращилася.

– Наприклад, матч в Олександрії видався екстремальним не лише для легіонерів, а й для українців. Сильний сніг і потужний вітер зробили той поєдинок найважчим у твоїй кар'єрі?

– Так, він таки був найважчим. Мені раніше ніколи не доводилося грати за таких умов. Через сніг і мороз я не відчував свого тіла.

– "Карпати" – перший клуб за межами Аргентини для тебе. Кілька років тому ти дуже багато забивав на юнацькому рівні і, мабуть, мав чимало пропозицій залишити свій "Тальєрес". Чому зважився на цей крок лише зараз?

– Я уважно вивчив пропозицію львів’ян і прийняв таке рішення. Потребував ігрової практики і нового виклику, тому обрав цей варіант. Пропозицій вистачало, проте, в основному, то були запрошення від команд другого дивізіону. Мене також хотіли бачити у себе в складі представники еліти, втім я обрав "Карпати" і не шкодую. Зараз я готовий до серйозних ігор і з кожним матчем стаю сильнішим.

– В інтерв’ю аргентинським ЗМІ ти розповідав про своє воротарське минуле. Отже, Катріель Санчес – нетиповий нападник, який інколи любить стати у ворота?

– Коли я був маленьким, то дуже полюбляв грати у воротах. Це вже згодом я звик до позиції "дев’ятки". В "Карпатах" поки у ролі воротаря не випробовував себе навіть на тренуваннях. Просто не мав також можливості.

– Футбольна Аргентина поділяється на прихильників "Рівер Плейт" і "Боки Хуніорс". Ти до якого табору належиш?

– (сміється). Відношу себе до фанатів "Рівера". Щодо футболістів, то відзначу Каріма Бензему та Гонсало Ігуаіна. Це великі футболісти, якими я захоплююся.

– Майже всі аргентинці обожнюють місцевий різновид чаю – мате. Ти не виняток?

– Так, мате дуже мені подобається. Щодо їжі, то віддаю перевагу асадо – це популярна страва зі смаженого м’яса.

– Що означає твоє ім’я?

– Якщо чесно, то не знаю значення мого імені. Проте батьки розповідали, що назвали мене саме так на честь якогось індіанця (сміється).

– Свого часу ти назвав аргентинський чемпіонат найбільш інтенсивним у світі. Що скажеш про українську Прем’єр-лігу?

– Тут чимало боротьби. В Україні гравці суперника намагаються перекрити тобі простір, не дають імпровізувати і позбавляють свободи в діях.

– Які у тебе враження від львівських вболівальників?

– Відверто кажучи, я переконався, що команду тут підтримують за будь-якої погоди. Я думав, що за такого холоду і снігу, які були тут у березні, на стадіон ніхто не ходитиме. Мене вразило те, що "Карпати" не залишаються без підтримки навіть у таких складних погодних умовах.

– У матчі з "Чорноморцем" ти забив свій перший гол у зелено-білій футболці.

– Цей момент є дуже важливим для мене. Сподіваюся, що цей м’яч стане хорошим початком і далі я стабільно забиватиму. Коли я тільки вийшов на заміну в цій грі, то відразу міг забити. Однак не правильно приклався до м’яча і нагоду було втрачено. На щастя, наступним епізодом я скористався. Вірю в те, що забитий гол суттєво полегшить мою адаптацію і додасть мені впевненості.