"В ход пошли камни и все остальное". Ультрас "Динамо" - о драке с полицией, сепаратистах в поезде и атмосфере в Мариуполе
Інтерв’ю "Футбол 24" із Декстером – учасником фан-руху київського Динамо із 12-річним стажем. Каміння проти кийків, кров, автозаки і трохи сепаратистів – як це було.
– Середина другого тайму. У вашому секторі спалахують фаєри. Що було далі? Як це виглядало зсередини?
– Якщо чесно, далеко не всі одразу розібралися, що сталось. Група людей побігла до виходу з криками "Потрібна допомога". За ними побігли всі інші. Як з’ясувалося потім, в одного із наших старших, який катає за Динамо з початку 80-х, і який є одним із засновників нашого фанатського руху, при вході на стадіон стався конфлікт із правоохоронцями. Його заламали і запакували. Ті хлопці, які перебували нагорі сектора, побачили інцидент через паркан і побігли його рятувати. Відповідно, підтягнувся увесь сектор.
Тим часом старшого вже посадили в автозак, як і ще кількох хлопців, які першими вибігли з сектора. Вся сутичка була через те, що ми намагались витягти своїх з автозака. Позаяк це не вдавалося, у хід пішло каміння і все решта. Тим не менше, перший автозак таки зумів виїхати. Наздогнати його не вдалося. Під час сутички скрутили ще кількох осіб, їх посадили в інший автозак. Один хлопець взагалі примудрився побувати в обох автозаках. Другому автомобілю розбили скло – він вже нікуди поїхати не міг. Ми витягли затриманого, але його встигли в цьому автозаку дуже сильно побити.
Я не знаю, що стало причиною конфлікту нашого старшого із правоохоронцями. Особисто із ним не спілкувався.
– Яка доля затриманих фанатів?
– Окрім вже згаданого майже 50-річного чоловіка більше нікого не затримали. Він просидів у кайданках години дві, і його відпустили. Інші ж, наскільки розумію, встигли лише посидіти в автозаку. До відділку їх не довезли. Постраждалих не так вже й багато. В основному – це хлопці, яких вдалося затягнути в автозак. Там їм перепало кийками.
– Маріупольські фани прийшли вам на допомогу…
– Так. Вони побачили, що наш сектор став порожнім, і побігли на допомогу.
– Між обома фанатськими таборами завжди були дружні стосунки?
– Грубо кажучи, у нас із Маріуполем завжди були не стільки дружні, як просто позитивні стосунки. Після початку війни, у 2014-му, в них відбулася зміна поколінь і з новою генерацією у нас не було особливого зв’язку. Думаю, був би на їхньому місці будь-який інший рух – навіть Чорноморець чи Шахтар – вчинили б так само.
– Чи можемо говорити про перевищення повноважень з боку правоохоронців?
– Можу сказати, що їхні керівники були доволі адекватними і правильними діями намагалися заспокоїти конфлікт. Палку перегинали рядові виконавці, які махали кийками. Те, що відбувалося до матчу, під час проходу на стадіон, правоохоронці намагалися зробити максимально цивілізовано. Інша справа – вони не врахували деяких моментів. Маю на увазі пронесення піротехніки і масове прибуття людей на стадіон. Хотіли, щоб було якомога лайтовіше, бо високі чини приїхали на матч. А вийшло навпаки – один із найбільш жорстких та кровопролитних епізодів у цьому сезоні.
– Маріупольські фани розтягнули банер "Чемодан, вокзал, Мальдіви". Ви підтримуєте такий меседж на адресу, вочевидь, Порошенка?
– Чесно кажучи, я не до кінця розумію, як трактувати цей меседж. Його можна сприймати по-різному. Тому я утримаюсь від коментарів.
– Яка атмосфера на вулицях Маріуполя? Чи вдалося вам уникнути конфліктів із місцевими? І чи змінилося саме місто в кращий бік у порівнянні з тим, що було до війни?
– Дуже багато сепаратистів ми зустріли у маріупольському потязі. Більшість із них повиходила у Волновасі і поїхала в напрямку Донецька. Прямо на вокзалі стоять таксі, які чекають на людей і везуть їх на той бік. У вагоні нам було дуже важко втриматися, щоб не набити морду тим, хто хизувався, мовляв, "я приїхав по пенсію у Київ, а тепер повертаюся в Донецьк". Упродовж дороги з ними виникали конфлікти.
А от у самому Маріуполі налаштованих проти України я не бачив. Люди там трішки дико сприймають українську мову, але загалом якихось вороже налаштованих персон не бачив. Як змінився Маріуполь? Не скажу, що помітив якусь очевидну різницю. Але побільшало українських пам’ятників. Леніна скинули, натомість з’явився пам’ятник із українським гербом і прапорами. Помітно, що полк "Азов" стежить за тим, аби місто було українським.
– Журналіст "Футбол 24" став свідком мордобою у вагоні потяга на зворотньому шляху із Маріуполя. Начебто двох фанатів Динамо затримали…
– Схоже на те, що я також їхав у тому вагоні. Бійки не застав, але з того, що мені розповіли, з вагона вивели не фанатів, а, скажімо так, їхніх опонентів. Один із них точно був сепаром.