Кто такой Симоне Индзаги?

У 41 рік тренер Орлів уже змусив говорити про себе всю Європу. У серпні він виграв Суперкубок Італії, а в жовтні завдав Ювентусу першу за два роки домашню поразку. Та з чого все починалось?

Народився Сімоне 5-ого квітня 1976 року в невеликому селі Сан-Ніколо, недалеко від П’яченци. З восьми років він активно цікавиться футболом. Як зазначають друзі, уже тоді Сімоне міг назвати весь склад будь-якої команди, їхні сильні та слабкі сторони.

Мав Індзагі схильність і до лідерства. Він навіть керував діями старшого на три роки Філіппо. Хоч і здавалось, що Піппо постійно на крок попереду, брати завжди намагалися робити все разом і підтримувати одне одного. Коли старшого брата кликали на якийсь матч, мама відповідала: «Добре, але якщо Сімоне також зможе зіграти». Усім відомі досягнення та титули Піппо, від володаря Ліги Чемпіонів до чемпіона Світу. А як щодо Сімоне?

Свою професійну кар’єру майбутній алленаторе Лаціо розпочав в 1993 році в місцевій П’яченці. Дуже довго їздив по орендах в різні клуби нижчих дивізіонів Італії та все ж дочекався свого шансу спробувати себе в Серії А. 15 голів в 30 матчах за П’яченцу – заслужений перехід до Лаціо.

У першому ж сезоні в складі римлян (1999/2000) Сімоне виграв Суперкубок УЄФА, Суперкубок Італії, Кубок та чемпіонат Італії, випередивши Піппо з Ювентусом на одне очко. Перед останнім туром їхній батько Джанкарло сказав: «У будь-якому випадку титул чемпіона залишиться в нашій сім’ї. Хто б не програв зможе втішити цим фактом себе й порадіти за брата». У Лізі Чемпіонів того року Сімоне забив 9 м’ячів в 11 матчах і повторив досягнення Ван Бастена – 4 голи в одній грі (проти Марселя). Це був найяскравіший та найуспішніший сезон для Індзагі-молодшого.

Після такого тріумфу кар’єра Сімоне розвивалася не так стрімко. Наступні 10 років запам’яталися лише двома Кубками та Суперкубками Італії, а ще невдалими орендами до Генуї та Бергамо. У Сампдорії та Аталанті Індзагі не забив жодного м’яча. Саме тоді Сімоне почав замислюватися про тренерство. Партнери по Лаціо навіть назвали його Альманах через надмірну увагу до деталей, ретельність та футбольну начитаність. У 2010 році Індзагі закінчив кар’єру гравця.

Новий етап свого футбольного життя Сімоне розпочав за 4 роки. В січні він очолив молодіжний колектив Лаціо, з якою одразу посів друге місце в чемпіонаті…

Після провальних результатів у квітні 2016-го Лаціо звільнив Стефано Піолі. Криза, багато травмованих, поразка від Роми, неймовірний тиск збоку преси, розлючені вболівальники влаштовують численні сутички – не найкращий час для дебюту молодого наставника без досвіду роботи, чи не так?! Але Сімоне Індзагі мав чіткий план дій. Одне із перших його рішень – зустріч команди з фанатами, на якій обидві сторони домовились про повне сприяння. Дебютний матч проти Палермо Орли впевнено виграли 3:0… Лаціо фінішував восьмим, з’явились дисципліна й тактична гнучкість.

Але влітку 2016-ого керівництво Лаціо вирішило запросити аргентинського тренера Марсело Б’єлсу. У цей час Сімоне Індзагі був у пошуках нового виклику і прийняв пропозицію скромного клубу Салернітана. Та все змінилось буквально за лічені дні. Через дві доби після підписання контракту з Лаціо Марсело Б’єлса заявив, що покидає римську команду. За його словами причиною стало невиконання договору збоку президента Орлів Клаудіо Лотіто щодо придбання нових гравців. Орлам терміново довелось шукати нового тренера. Кращим кандидатом був… Сімоне Індзагі, якого керівництву таки вдалося перехопити в скромної Салернітани. Замість середняка Серії В Сімоне отримав потужну команду Серії А, з якою завжди мріяв працювати.

Індзагі і Лаціо закінчили сезон 16/17 на п’ятому місці та вийшов у фінал Кубка, де поступився Ювентусу. Та вже за декілька місяців взяв реванш у старої сеньори в матчі за Суперкубок.

Сімоне – чудовий тактик. Він сповідує атакувальну модель гри (3-5-2) зі швидкими флангами та насиченим центром поля. Іноді Алленаторе демонструє й тактичну гнучкість, перебудовуючи команду по ходу гри. За футболом Лаціо дійсно цікаво спостерігати. А ще Індзагі вміє знаходити та розкривати гравців. Під його керівництвом заявили про себе на повний голос Сергій Мілінкович-Савич та Луїс Альберто. Чіро Іммобіле згадав як забивати і має феноменальну статистику – 32 голи в 34 поєдинках.

Наступний італійський супертренер після Конте? Схоже, Сімоне Індзагі заслужив такі аванси…