Варга: "Днепр" утратил свое украинское лицо"

На перший погляд, під час зимового міжсезоння нічого особливого не відбулося. Найбільшу трансферну активність проявили три клуби – «Олександрія», «Волинь» та «Зоря».

Звісно, гравці, яких запрошено, – не рівня Ліонеля Мессі або ж Криштіану Роналду. Загалом ці клуби користувалися футболістами з внутрішнього українського ринку, або ж гравцями із так званого недалекого зарубіжжя. Саме це і є правильним підходом до трансферної політики та розвитку клубу – дивитися, що є вдома, та виходити вже з цього.

Зараз в Україні є велика кількість вільних агентів, або ж гравців, які можуть будь коли такими стати. Це пов’язано з таким нерадісним процесом, як зникнення цілих клубів. Придбати таких футболістів, звісно, набагато простіше, адже фігурують зовсім інші суми (і щодо заробітних плат, так і стосовно трансферних відшкодувань), але існують сумніви щодо рівня таких гравців.

Дуже радує те, як поводиться на ринку перша четвірка чемпіонату. Адже раніше була протилежна ситуація. Постійно гравці бралися ледь не гуртовими партіями. А потім не знаєш, куди їх прилаштувати. Або ж віддавати в оренду чи здихатися якимось іншим чином. Видно, що топ-клуби вийшли вже із цього стану. Селекція працює дуже грамотно. На відповідні посади призначаються серйозні спеціалісти – так, до прикладу, в «Динамо» це Олексій Михайличенко, людина з великим тренерським досвідом, що також дуже радує. Та все ж не можу сказати, що ці клуби не потребують підсилення. Його потребують усі й завжди. Я зараз перебуваю в Англії, й тут селекційні служби клубів – дуже серйозні структури. Вони можуть водночас слідкувати за сотнею виконавців. А з цього всього багатограння, можливо, придбають одного. Але працює такий відділ ледь не цілодобово впродовж усього року. Селекція – це дуже важливо. Перше ніж привезти гравця та віддати за нього гроші, треба знати про нього буквально все. До всього потрібно підходити зважено. Видно, що й у нас така робота ведеться, тому й не беруть зараз гравців пачками.

Попри заяви Хуанде Рамоса, «Дніпро» взяв тільки одного гравця на підсилення складу. Але ж стільки гравців пішло й прийшло за часів іспанського спеціаліста! Як, мабуть, не було за всю історію цієї команди. Та й на це все ще й витрачено величезні кошти. Не знаю навіть, куди йому ще. «Дніпро» раніше вважався українською командою. Зараз вони втратили це своє обличчя. Тому я не розумію, коли Хуанде говорить, що йому ще хтось потрібен.

Цікавою особливістю нашого трансферного вікна є те, що воно завершується на місяць пізніше, ніж в іншій Європі. І це, безперечно, є позитивним моментом. Завжди після закриття періоду переходів залишається пристойна така група футболістів, що стукає в будь-які вікна. Тому східноєвропейський ринок має привілейоване положення. Але цього разу жодних переваг з цього не отримано.

Якщо перейти на персоналії, то за відсутності інших великих трансферів виокремлю перехід Адміра Мехмеді в «Динамо». Та все ж, це придбання – радше на перспективу. Його позитивно відзначав мій друг Отмар Хітцфельд, що зараз тренує швейцарську збірну. Я вважаю, що в нього дуже великий потенціал, але його треба ще реалізувати. Також цікавим кроком є повернення до «Шахтаря» Ілсіньо. Це класний футболіст, який знає, куди їде, тож найімовірніше, що з новою мотивацією підсилить «гірників».

газета «Український футбол»