ФИФА уведомил ФФУ о невозможности создания в Украине "института независимого судейства"

Офіційна відповідь ФІФА щодо можливості створення незалежної організації ТОВ «Колегія арбітрів професіонального футболу України»
(оригінал документу дивіться тут).

Федерації футболу України
пану Олександру Бандурку,
генеральному секретареві ФФУ

Факс №: 0038 044 521-05-50

Цюріх, 19 січня 2010 р.

Дорогий пан Бандурко,

Ми підтверджуємо отримання Вашого запиту від 14 січня 2010 р., в якому ви питаєтеся думки ФІФА з приводу пропозиції Української Прем'єр-ліги про делегування повноважень з організації арбітражу в українському футболі Комітетом арбітрів ФФУ структурі ТОВ «Колегія арбітрів професійного футболу України», яку планують створити на засадах співзасновництва альтернативно або ФФУ, Прем'єр-ліга і Професіональна футбольна ліга, або УФПЛ і ПФЛ без участі ФФУ.

Очевидно, Ваш запит має на меті з’ясування того, чи відповідає яка-небудь із запропонованих моделей правилам і регламентуючим документам ФІФА, що застосовуються до організації суддівства, і чи може ФФУ розглядати можливість заснування подібних структур.

Ми цінуємо вашу повагу стандартів ФІФА, проте повинні підкреслити, що жодна із запропонованих структур у відповідності до таких створена бути не може. Безперечним є те, що суддівство у футболі є частиною виключної компетенції членів ФІФА − футбольних асоціацій-членів, воно не може бути делеговане жодній третій особі.

Відповідно до ст. 13 пар. 1(e) Статуту ФІФА, член ФІФА − національна асоціація − зобов'язаний створити комітет арбітрів, який безпосередньо підпорядковується їй. Цей комітет арбітрів відповідає за здійснення арбітражу у відповідній країні (в т.ч. за освіту, підготовку, призначення та присвоєння категорій). 57-й Конгрес ФІФА доповнив цим положенням Статут ФІФА, оскільки в деяких країнах комітет арбітрів контролювався іншими незалежними організаціями і не був підзвітним асоціаціям-членам ФІФА. Вищезазначена зміна внесена з метою забезпечити, щоб комітет арбітрів перебував під юрисдикцією національної асоціації та жодним чином не контролювався б іншим абсолютно незалежним або урядовим органом (див. протокол 57-го Конгресу ФІФА).

Зазначене положення Статуту ФІФА має на увазі, що суддівство не може бути делеговане національною асоціацією ні окремій структурі, заснованій національною асоціацією спільно з футбольними лігами або іншими юридичними особами (не кажучи вже про комерційну форму суб'єкта господарювання), ні, тим більше, структурою, співзаснованою футбольними лігами без участі національної асоціації. Обидва запропонованих варіанти, як і проект угоди про делегування ФФУ прав в області суддівства, складуть грубе порушення обов'язків національної асоціації, передбачених вище процитованою статтею Статуту ФІФА, і відповідальності, що з них випливає.

У цьому зв'язку ми хотіли б привернути Вашу увагу до циркуляру ФІФА № 493 від 21 грудня 1992 р., згідно з яким

«...організації з арбітражу зобов'язані:

− бути невід'ємним складником асоціацій-членів;

− повністю контролюватися асоціаціями-членами;

− за жодних обставин не перебувати під контролем ліг;

− існувати виключно як складник національної асоціації, до якої вони належать, а не як окрема незалежна організація...».

Циркуляром № 667 від 1 лютого 1999 року ФІФА попередила асоціації-члени про застосування санкції до тих асоціацій, які не виконують вимог ФІФА щодо організації та здійснення арбітражу футбольних матчів. Ці ж питання зачіпають циркулярні листи № 507 від 16 червня 1993 р. і № 763 від 23 липня 2001 р.

На підставі викладеного вище, ми утримаємося від детального аналізу документів, доданих до вашого запиту, а саме − двох проектів статутів передбачуваної до створення організації та проекту угоди про делегування прав в області суддівства. Хоча можна відзначити, що зміст проектів цих документів, на наш погляд, свідчить про неприйнятну спробу передбачуваних співзасновників цієї структури привласнити повноваження щодо суддівства у всіх його важливих складниках, у той час як ФФУ немовби усувається від її виключної відповідальності за організацію суддівства, що було б відвертим порушенням масштабу її відповідальності як члена ФІФА в світлі процитованої вище статті та інших регламентуючих документів ФІФА.

Отже, ми змушені підкреслити, що заснування окремої організації, яка серед іншого буде займатися підготовкою, підбором, призначенням арбітрів та моніторингом суддівства матчів, так само, як і делегування ФФУ її обов'язків і відповідальності в сфері суддівства будь-якій третій особі суперечило б ст. 13 пар. 1(е) Статуту ФІФА.

Більше того, ми повинні вказати, що будь-яке порушення згаданого зобов'язання асоціацією членом ФІФА може призвести до застосування до неї санкцій, передбачених Статутом ФІФА, аж до призупинення членства. Що, у свою чергу, як ви розумієте, потягне за собою втрату всіх членських прав і заборону для всіх інших асоціацій-членів вступати в які-небудь спортивні контакти з асоціацією, чиє членство призупинено, а також, відповідно, неможливість участі національної збірної та клубів у відповідних міжнародних змаганнях і турнірах. Дисциплінарний комітет ФІФА, у свою чергу, може вдатися до подальших санкцій.

Сподіваємося, ваш запит свідчить, що ви врахуєте думку ФІФА, перш ніж робити будь-які кроки, які можуть суперечити регламентним документам ФІФА, і що ви дотримуватиметеся їх, щоб не поставити під загрозу міжнародні перспективи українського футболу.

З повагою,

Жером ВАЛЬКЕ,

генеральний секретар ФІФА