Динамо і Єрьоменко

Вчора Динамо Київ зіграло з казанським Рубіном у фінальному матчі товариського турніру.

Кияни програли, хоча, мабуть, їм хотілося перемогти, щоб хоч якось реваншуватися за поразки піврічної давнини. Чесно кажучи, не бачу в цьому результаті нічого трагічного – давно вже розцінюю товариські зустрічі виключно, як підготовчий етап до куди серйозніших стартів. Я взагалі б не виказував своєї думки з приводу цього матчу, якби не одне «але».
Під матеріалами про сам поєдинок в мережі занадто багато коментарів стосується автора переможного м’яча у ворота Шовковського. А найпопулярнішим питанням став віртуальний меседж динамівському керівництву: «Нафіга продали Єрьоменка»? При цьому, кожен другий дописувач не забував вказувати, що Ігор Суркіс сліпий віслюк, а Сьомін баран. Та невже?
По-перше, давайте не забувати у скільки казанському клубу обійшовся цей трансфер. Купувало Динамо Романа за значно меншу суму. Тобто, з комерційної точки зору біло-сині залишилися у виграші. Просто так виставляти Єрьоменка з команди ніхто ж не збирався. Це неодноразово підтвердили як президент, так і головний тренер.
А тепер по-друге. Я не маю нічого проти Єрьоменка-футболіста. Він неодноразово доводив свій рівень, віддав не одну гольову передачу, здійснив чималу кількість загострень. Але він ніколи не ставав лідером команди на полі. Просто Роман не з породи тих гравців, які можуть самотужки витягти безнадійну гру. У нього світла голова, але не швидке мислення. Скільки перспективних атак Динамо саме через Єрьоменка розгорталися трохи не до своїх воріт. Так, у нього були чудові періоди, як, наприклад, осінь 2010. Проте, скільки було і невдалих матчів, де фінський універсал так нічого і не показав.
Коротше кажучи, вважаю продаж Єрьоменка за таку суму вдалим кроком київського менеджменту. Думаю, що це саме той випадок, коли розлучення пішло на користь усім трьом. А от аргумент, що буцімто відсутність Романа зіграла головну роль у єврокубкових невдачах Динамо, не сприймаю. Сьоміну є ким його замінити. Потенціал того ж Гармаша, на мою думку, не так щоб значно, але вищий за потенціал росіянина з фінським паспортом.
Цим матеріалом я ні в якому разі не хотів очорнити Рому та образити шанувальників таланту цього старанного гравця та приємного хлопця. Навпаки, я завжди пам’ятатиму його нестандартні дії у біло-синій футболці та бажатиму йому успіхів як в Казані, так і у національній збірній. Але я не розумію тих, хто відносить перехід Єрьоменка в Рубін до особистих промахів Суркіса і Сьоміна та пов’язує із ним всі біди столичної команди.