Олександр Алієв: в «Динамо» чи до Сьоміна?

Народна мудрість: обираючи між рідною домівкою та господарем, кіт завжди обере домівку, а пес — господаря.

Алієв спілкувався із пресою останнім часом вдосталь, тому, розгорнувши перед собою шпальти різних видань, не тяжко порівняти його вислови й упевнитися в тому, що ніхто його слів не перекручував. Йдеться саме про таке неприховане й водночас потаємне бажання Олександра: повернутися в… а, власне, куди повернутися: в славетне, підкреслюю, в усі часи київське «Динамо» чи під тепле крило «улюбленого тренера»?..

Прочитав десяток інтерв’ю Олександра за період, коли вперше виникли чутки про його перехід до київського клубу й до нині.

Ось деякі уривки із них, де йдеться про його можливий перехід:

17 вересня:

«— Якщо Газзаєв піде, чи можливо твоє повернення в «Динамо»? Наприклад, разом із Сьоміним…

 — Поки він працює в «Локомотиві». Але якщо Юрій Павлович піде в «Динамо», я із задоволенням піду разом із ним».

Цікаво, а чи чув хтось від Алієва речення побудоване дещо інакше, наприклад: «Я із задоволенням повернуся до «Динамо»». І все. Тобто, так, аби в контексті розмови не йшлося про Юрія Павловича?..

6 листопада:

«— Якби у вас була можливість залагодити всі контрактні формальності з «залізничниками», повернулися б до Києва разом із Сьоміним?

— Звичайно! Це навіть не обговорюється».

Жодного слова про те, чи хоче повернутися Алієв до «Динамо» БЕЗ Сьоміна.

Всі ці розмови, загалом, протікали за схожим сценарієм: «Ви хочете в «Динамо»? — З Юрієм Сьоміним із задоволенням повернуся до Києва»… Вперше ж Олександр сказав, що, ну дуже, дуже хоче в «Динамо» (і сама тут стояла крапка, яка виключала можливість продовжити речення «… з Юрієм Павловичем») лише тоді, коли росіянин уже став тренером «Динамо» офіційно. А узагальнив усі ці розмови Сашко сам, при чому зробив це, досить відверто зізнавшись своєму улюбленому тренеру в, так би мовити, футбольному коханні: «Із Сьоміним працював би в будь-якому клубі».

А от у «Динамо» Сашко гратиме далеко не при будь-якому тренерові — це ж не просто висновок із його слів, це — факт, перевірений роками: Алієв проявив цілковиту неспроможність заграти в «Динамо» за Михайличенка, Сабо, Буряка, Дем’яненка та Газзаєва. І в свої 23 почав прогресувати під опікою «улюбленого наставника». Безсумнівно, інколи футболісти «розкриваються» і пізніше, тож цей факт у принципі не заважає бути футболісту справді високого рівня. А про рівень Алієва і не йдеться. Справа в тім, що ставити питання в площині «Алієв — це хіба рівень «Динамо»?» нині просто неправильно. Про який рівень йдеться: нині понівеченого клубу з величезною та багатющою історією та «міфами» в складі?.. .

Якби Алієв принаймні одного разу в свої майже повні 26 довів, чого він вартий під орудою когось окрім Сьоміна, навряд чи я б написав подібне, але нині відчувається, що в майбутньому основний півзахисник «Динамо» (в разі таки переходу сумнівів у цьому, гадаю, немає ні в кого, чи, можливо, тренер триматиме на лаві «найкращого виконавця стандартів у світі»?..) почувається як покинута дитина серед велелюдного міста, якщо тільки поруч немає Юрія Павловича.

Найнеприємніше у всій цій ситуації те, що в Сьоміна, не дай Боже, теж може не вийти з «Динамо», і, уявімо, через півроку ЮрПалич піде до якого-небудь «Ростова». Чи можна тоді київському вболівальнику продовжувати довіряти Алієву? Де факт, що той не поводитиметься так, як нині поводиться по відношенню до «Локомотива»? Ангіна, розмова про «незрозумілі дії президента», це нагнітання ситуації… Здається, якщо наразі виникнуть якісь проблеми при переході до «Динамо», то багатомільйонний Олександр просто відмовиться в якісь юридично-розумній формі грати за «Локомотив»! До слова, а якщо в Сьоміна все вийде в стократ краще, ніж ми лишень можемо сподіватися та йому запропонують очолити сильніший клуб, а «Динамо» відмовиться відпускати Алієва? Що тоді?!..

Футбольні романтики нині вимерли, як лицарі, котрі співали серенади під вікнами своїх дам серця. Тому, про «футбольний, динамівський патріотизм» не лише Сашка, а й будь-якого іншого гравця почути було б смішно — Олександр йде в команду, в якій йому все знайомо, де йому дадуть гарний кусень «хліба» та гарантуватимуть місце в стартовому складі. Що ще потрібно для щастя?..

Олександр Алієв: «Якби не Ігор Суркіс, залишився б у «Динамо» на зло Газзаєву».

Мабуть, мільйони прихильників «синьо-білих» таки помиляються, вважаючи, що залишитися в «Динамо» (клубі, який виховував тебе десятиріччя!) — велика честь, і це потрібно заслужити.

Олександре, ви справді хотіли грати в «Динамо» «на зло»?..