"Солдат" Владимир Ерохин

10 квітня день народження чудового правого захисника київського «Динамо» 50-х - початку 60-х років ХХ століття Володимира Єрохіна.

Правий захисник - не форвард-забивала, і не воротар, в красивому сейві який рятує свої ворота, тому ця позиція і не є настільки популярною у мільйонів фанатів.

Це працівник і чорнороб футбольних полів, це боєць і іноді (хотілося б, частіше) розумний підношувач снарядів-голів в рамку суперника.

Як не дивно, хоч дивився я гру Володимира Микитовича в дуже ранньому дитинстві, ясно пам'ятаю його атлетичну фактуру (зріст - 180 см, при вазі 81 кг і абсолютній відсутності жирку).

Пам'ятаю його стиль гри. Єрохіна відрізняли сміливість, надійність, величезна працездатність. Недарма народ присвоїв йому почесне прізвисько «СОЛДАТ», мабуть, по-іншому вболівальники з трибун до нього не зверталися. Доповнювало такий мужній образ його обличчя, ніби висічене різцем скульптора. Воно завжди випромінювало впевненість і спокій.

Єрохін був справжнім фундатором славного спільноти правих захисників «Динамо», славу якого розвинули його спадкоємці Микола Кольцов, Володимир Щегольков, Володимир Трошкін, Володимир Лозинський, Володимир Безсонов, Олег Лужний. Звичайно, ці гравці були більш універсальні, і більш імениті, проте піонером в цій когорті був саме він.

З титулами «Солдату» не зовсім пощастило. У перший чемпіонський для Києва сезон-1961 він, незважаючи на те, що був заявлений до складу, через максимальний для того часу вік (31 рік), зіграв всього лише два матчі, що за регламентом для здобуття золотої медалі було недостатньо. Ще раз не пощастило йому на дебютному і цілком вдалому для збірної чемпіонаті світу-1958. Єрохін - другий київський динамівець, хто був включений в список 22-х гравців збірної СРСР, і він поїхав на ту першість планети до Швеції. Однак, на відміну від знаменитого одноклубника Юрія Войнова, на поле так і не виходив.

Ми повинні пам'ятати таких динамівців, як «Солдат» Володимир Єрохін.

Семен Случевський