5 березня 2019 18:37

История и современность "Стэмфорд Бридж": ручей с мостом, легкая атлетика и собачьи бега

У четвер, 7-го березня, «Динамо» проведе перший матч 1/8 фіналу Ліги Європи УЄФА проти «Челсі».


Поєдинок відбудеться у столиці Великобританії, Лондоні, на стадіоні «Стемфорд Брідж», що є домашньою ареною команди протягом більш, ніж цілого століття – з 1905-го року. Зараз він вміщує 41 841 глядачів і є дев'ятим за місткістю футбольним стадіоном Англії. Ми вирішили докладніше розповісти про цю арену.

Стадіонів і інших спортивних арен в столиці Великобританії безліч. Лондон лідирує за кількістю спортивних споруд серед столиць і найбільших міст світу. «Стемфорд Брідж» - один із найстаріших стадіонів міста. Його офіційне відкриття відбулося 28 квітня 1877 року. Однак протягом перших 28 років він використовувався Лондонським Спортивним Клубом виключно для проведення легкоатлетичних змагань.

Своє ім’я, як вважається згідно клубної традиції, стадіон отримав від назви струмка, що колись в цих місцях впадав в Темзу, і моста через цей струмок. Обидві назви змішалися в пам'яті людей, так і з'явилося нова - «Стемфорд».

Саме про нього можна сказати, що команда була створена для стадіону, а не навпаки. Спочатку стадіон був запропонований футбольному клубу «Фулхем», який відмовився від цієї пропозиції. В результаті в 1905 році на «Стемфорд Брідж» влаштувалася команда «Челсі».

«Стемфорд Брідж» був спроектований шотландським архітектором Арчибальдом Літчем, який сконструював більше 20 британських стадіонів, у тому числі, відомі «Олд Траффорд» і «Гудісон Парк». Спочатку він складався з трибуни довжиною в 110 метрів (120 ярдів) на східній стороні місткістю до 5 тисяч глядачів. Решта трибун були відкриті лише після проведення значних будівельно-ремонтних робіт.

Коли в кінці 70-х років клуб збанкрутував, власники прийняли рішення продати «Стемфорд Брідж» будівельній компанії для того, щоб розплатитися з боргами, але важка боротьба за повернення стадіону увінчалася успіхом у 1992 році.

Цікаво, що з 1937-го по 1968-й роки тут проводилися собачі перегони. У 1980 році вперше в Англії пройшов матч з крикету при штучному освітленні саме на цьому стадіоні. А у 1997 році на «Стемфорд Брідж» вперше відбувся матч з американського футболу.

Зараз «Стемфорд Брідж» - найбільша футбольна арена у Лондоні після недавно побудованого «Емірейтс» і нового «Уемблі» і один з найкращих стадіонів Великобританії і Європи. Сам стадіон змінив свою овальну форму на форму прямокутника з трибунами, максимально наближеними до поля. Розміри поля 103 x 67 метрів.

Північна трибуна «Стемфорд Брідж» відома, як Метью Гардінг Стенд (місткість: 10,884 осіб). Вона названа на честь колишнього директора «Челсі» Метью Гардінга, який розбився на вертольоті в 1996 році. Вона має два яруси і вміщає найбільшу кількість власників сезонних абонементів. Це найновіша частина «Стемфорд Брідж». Вона була побудована під час планової реконструкції, і відрізняється від інших трибун своїм суперсучасним дахом.

Східна трибуна (місткість: 10,925 ), розташована уздовж східного боку поля. Раніше нижній рівень був призначений для підтримки команди гостей, проте на початку сезону 2005/2006, Жозе Моурінью попросив пересадити на цю трибуну вболівальників «Челсі» для підвищення морального духу команди. Ця частина складається з трьох рівнів, і це серце стадіону, тунель, тренерський штаб, роздягальні, конференц-зал, прес-центр, і коментаторські кабіни розташовані тут. Східна трибуна надає глядачам один з найкращих видів на стадіоні.

Шед Енд (місткість: 6,831) розташований на південній стороні поля. Він складається з двох ярусів. Нижній ярус зараз надається для підтримки команди гостей. На «Шед енд» знаходиться музей сторіччя клубу і меморіальна дошка присвячена загиблим фанатам.

Західна трибуна (місткість: 13 432), нещодавно оновлена, розташована на західній стороні поля. Складається з трьох рівнів, є основним зовнішнім «обличчям» стадіону. На цій трибуні знаходяться кабінки vip-уболівальників, які названі на честь знаменитих футболістів «Челсі», таких як Джон Холлінс, Боббі Тамблінг, Пітер Бонетті, Стів Кларк, Рон Харріс і Тед Дрейк.

Найвища відвідуваність була зафіксована у матчі проти «Арсеналу» 12 жовтня 1935 року: 82 905 глядачів (це рекорд саме гри «Челсі» на «Стемфорд Брідж», але були матчі й інших команд на цьому стадіоні з відвідуваністю 100 тисяч глядачів). Найнижча відвідуваність – 3 тисячі глядачів у матчі «Челсі» - «Лінкольн Сіті» у 1906 році. Останні 15 років середня відвідуваність матчів «Челсі» в англійській Прем’єр-лізі складає 41 500 глядачів, тобто, зазвичай стадіон заповнений вщерть.

Знаходиться «Стемфорд Брідж» усього в п’яти кілометрах від центру Лондона та у трьох милях від Букінгемського палацу. Добиратися на матчі краще громадським транспортом, адже стадіон знаходиться в престижному районі столиці. Але це створює і проблеми - немає місця для розміщення парковки автомобілів численних уболівальників.