14 июня 2018 13:22
Буяльский забил с пенальти в Калиновке, с ним в паре играл воспитанник "Боруссии"

Віталій Буяльський, коли приїжджає до батьків, щоразу навідується у спортивну школу. Його радо зустрічає перший тренер Валерій Катальчук. Які почуття їх охоплюють, це можуть зрозуміти тільки вони самі.


Навіть мама прийшла на стадіон


Відомий футболіст приходить не з порожніми руками. Цього разу подарував м’ячі, футболки, іншу спортивну амуніцію. Директор школи Сергій Грепечук подякував гостю. Найщасливішими почувалися учні спортшколи. Без сумніву, кожен з них уявляв себе на місці відомого футболіста.


Віталій часто повторює: «Якщо добре старатися, можна досягти того, чого прагнеш». Чотири команди взяли участь у змаганнях: три з Калинівки – «Фортуна», «Ягуар» і «Друзі Буяльського», а також «Граніт» з Янева. Зрозуміло, що перемогла команда, за яку грав Віталій. Разом з ним на поле вийшов ще один відомий у минулому гравець. Микола Макарчук наприкінці 90-х виступав за молодіжну збірну України, був її капітаном. Отримав запрошення у школу дортмундської «Борусії». Щопрадва, футбольна кар’єра не склалася. Однак Микола так і залишився у Німеччині. Нині він гостює у рідних в Калинівці. Дізнався про турнір і взяв у ньому участь.


Найбільш напруженим став поєдинок між командами «Буяльський і Друзі» та «Граніт». Здавалося, команда Віталія вже мала святкувати перемогу. Після пенальті, призначеного у ворота «Граніта», рахунок став 2:1 на корисить «друзів».


Доручили бити Буяльському і він не схибив. Однак за лічені секунди до фінального свистка «Граніт» влучним ударом відновив рівновагу. Нічия 2:2 дала можливість команді з Янева здобути друге місце. На третє вийшла «Фортуна». «Ягуарівці» відповідно стали четвертими. За поєдинками на стадіоні уважно стежила мати Віталія - Неля Буяльська. Вона працює у бухгалтерії машинобудівного заводу. На цьому ж підприємстві трудиться батько футболіста пан Казимір, він має роботу у ливарному цеху. Всі нагороди організатор турніру придбав за власні кошти. Суддею усіх поєдинків був учитель школи №3 Геннадій Марчук.


«Молодець земляк, не задирає носа!»


-Я й не думав, що Віталій такий доступний, - каже один з футбольних уболівальників старшого віку, який прийшов на стадіон школи №3, аби подивитися гру команд на турнірі, організованому Буяльським. – Потиснув руку. Дав автограф. Відповів на те, що я запитував. Молодець, земляк! Не задирає носа. До рідної Калинівки Віталій приїхав на «Мерседесі» білого кольору. Однак у його поведінці ніхто не побачив хизування. Відомий футболіст не відмовив нікому у бажанні сфотографуватися, або отримати автограф.


-Я й надалі буду організовувати такі змагання, - каже пан Віталій. – Бо згадую себе , зя ким нетерпінням ми чекали, щоб вийти на поле на черговий матч. Тому все тут мені близьке, рідне. Приємно, коли люди займаються спортом, виявляють інтерес до популярної гри. З такими мені приємно. Незважаючи на те, що Буяльський грає за одну з кращих команд країни – київське «Динамо», що входить до збірної, інколи підч ас спілкування він не приховував хвилювання. Це свідчення того, що він справді щирий у стосунках із земляками. Фоторафії з іменитим земляком калинівчани одразу виставляли у соціальних мережах. Дехто ставив підпис з двох промовистих слів»Знай наших!».