13 травня 2018 14:18
7

Николай НЕСЕНЮК: "От ФФУ поклониться великому Лобановскому в день его памяти не пришел никто"

Директор департамента по работе со СМИ "Динамо" Николай Несенюк написал в Фейсбук свои впечатления о дне памяти Валерия Лобановского.


Сьогодні — день пам'яті Валерія Лобановського, масштаб особистості якого нам усім ще належить по-справжньому оцінити. Сьогодні минає 16 років з того дня, як не стало великого тренера, який здобув заслужене визнання у футбольному світі та щиру пошану мільйонів людей у себе на батьківщині. Перед пам'яттю про Лобановського усі наші сьогоднішні, вчорашні та завтрашні конфлікти виглядають дрібними та не вартими уваги. Тому що усі ми разом зробили для футболу менше, ніж він...


Так я думав до сьогоднішнього дня, коли на могилу Лобановського на Байковому цвинтарі прийшли ті, кому дорога пам'ять про нього. Хто не зміг прийти на Байкове, поклонилися пам'ятнику Лобановського в центрі Києва, біля стадіону, який носить його ім'я. Там були різні люди — у такі дні ніхто не зважає на посади, ранги та регалії — перед пам'яттю усі рівні!


Від Федерації Футболу України поклонитися великому Лобановському у день його пам'яті не прийшов ніхто. Можна зрозуміти неабияку зайнятість президента федерації та його найближчих помічників. Можна зрозуміти навіть більше — небажання Андрія Павелка та його заступників зустрітися із тими чи іншими людьми. Ну так прислали би когось іншого! Придумали би щось аби не демонструвати так відверто свою зневагу до Лобановського та команди, з якою було пов'язана більшість його життя.


Ще зовсім недавно вони стояли у першому ряду серед тих, хто приходив вшанувати пам'ять великого тренера, закриваючи своїми широкими спинами вихованців Лобановського, заслужених ветеранів футболу, юних футболістів, простих киян на гостей столиці. Тепер не прийшли. Не вважали за потрібне... Бог їм суддя...

ну это ж не могилу суческу...
Мерзавцы и негодяи, гнать их из Киева сраной метлой!
Мерзко... Хотя и ожидаемо.
Добре що ця фефеушна мерзота не осквернила сьогодні память Метра українського і світового футболу.
У них немає розуму щоб зрозуміти, що то велика честь щоб хоч постояти в такий день біля його могили чи памятника.
Да какая там занятость. Понятно, что всё украинское им поперёк горла.
Москва йому завжди заздрила і, м'яко кажучи, не любила. Ось і зараз те саме.
Дивно було чекати від ФуФуФу чогось іншого :)